Антоніна Іванівна Листопад (Нікітіна) (нар. 11 жовтня 1941 р., с.Перекалі нині Дубенського району Рівненської обл.)– видатна українська поетеса, письменниця, публіцист, член Національної спілки письменників України з 1991 р., за фахом лікар-невропатолог, дипломантка Інституту Маркіяна Шашкевича (Вінніпег, Канада), лауреатка премії імені Василя Стуса (1993р.) та імені Олени Пчілки (1996р.), лауреат Літературного фонду Воляників-Швабинських при Фундації Українського Вільного університету в Нью-Йорку (2001р.). Її вірші друкувалися в журналах української діаспори в Канаді, Америці, Австралії, Англії, Польщі. Організаторка українського культурного центру «Калина» у місті Сорокине на Луганщині. Непохитна захисниця Амітозину впродовж його і власного життя.
Текст публікації А.І. Листопад « А М І Т О З И Н.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ МОЮ НАЗВУ» уточнено на основі офіційних документів, публікацій і біографії А.І. Потопальського, викладеної в багатьох збірниках, таких як «Івано-Франківський національний медичний університет. Історія. Звершення. Особистості.(до 65-річчя ІФНМУ)» – К.:Світ Успіху, 2009р., «Золотий фонд нації. НАЦІОНАЛЬНІ ЛІДЕРИ УКРАЇНИ.» – К., Українська конфідерація журналістів.Український видавничий консорціум. Інститут біографічних досліджень. Національні рейтинги України, 2012р., «Винаходи та інновації. Винахідники України» – К., Вид.Миколи Серба ТОВ «Видавничий центр «Логос», 2010р., «А.І. Потопальський«Медоносні рослини-цілителі. (III частина)» Науково-популярний журнал «Квіти України» №1, 2024 – К. «Дім, сад, город»,2024р. та інші, і на сайті ІОВНУ. (ред. Служба інформації ІОВНУ)
ФРОНТОВА СТОРІНКА
2 жовтня 2024 року Божого
Мої Дорогі і Справжні Друзі!
Сьогодні у мене з Вами дуже важлива і нагальна розмова. Це – не поезія і не проза… Це – шістдесятип’ятирічний біль, це рана, яку можна вилікувати, а її постійно роз’ятрують…
А М І Т О З И Н
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ МОЮ НАЗВУ – ІМ’Я
Добрі Люди! Мої іменини – 19 жовтня 2024 року Божого. Народився я у 1959 році в шляхетному і плодородному Прикарпатському місті Станіславі (нині Івано-Франківськ). Зі звичайної творчої пробірки звичайного студента тодішнього Станіславського державного медичного інституту, який тепер має назву Івано-Франківський національний медичний університет. В звичайній медично – науковій лабораторії досліджень. У мене на днях великий Ювілей – 65 років. Не прошу Вас привітати мене. А дуже прошу визволити мене з темниці. Бо я дуже потрібний і помічний Вам. Виліковую найстрашнішу хворобу Людства – рак. Саме тому мене зачинили в броньований бюрократичний сейф і не допускають до хворих Людей.
АЛЕ ЗНАЙТЕ – Я Є!
Хоч мене начебто не було і нема на протязі всього мого перебування на планеті Земля від дня народження до поважного шестидесятип’ятилітнього пенсійного віку… Бо тримають мене в коморі забуття, як в тюрмі. Пишу до Вас і надіюся на зустріч. З хворими раком Людьми – я дуже їм потрібен. Бо можу і вмію їх повністю оздоровити!
Я – АМІТОЗИН. Моє ім’я виправдовує Ваші сподівання. Мітоз – це розмноження клітин. АМІТОЗ – з часткою «А» це припинення через утворення нежиттєздатних клітин, моє вибіркове блокування розмноження клітин найстрашнішої хвороби людства раку.
АМІТОЗИН – це значить, що я не тільки спиняю розмноження ракових клітин, але й повністю знищую, спалюю їх усіх, як паразитичну нечисть, що знищує Вас. МОЄ ІМ’Я – ЦЕ МОЯ ДІЯ!
В мені тече сонячна Божа енергетика Небесної рослини – чистотілу. Яка знищує всі нечистоти! Ви всі знаєте цю благодатну квітку.
Хіба Вас не вчила ще Ваша бабуся прикладати мій жовтий сік до бородавок, які час від часу проявляються на Вашому тілі? Я – те чистилище, яке очищує Ваше тіло!
Знаю: Ви зараз з нетерпінням запитаєте, де ж мене знайти? В якій лікарні? В якій аптеці?! Але спочатку про родину мою. Так, моя Мати – Україна! А мого Батька багато з Вас добре знає. Він – дивовижна і дуже добра Людина. Всього себе віддавав і віддає Науці – на допомогу хворим Людям!
Саме Він мене народив і виплекав в тій лабораторній пробірці. Мій Батько – вчений Дослідник, Заслужений Винахідник України. Відомий багатьом хворим, яких вилікував від онкологічних хвороб, Ваш друг і Рятівник. Кандидат медичних наук України. Професор Європейської Академії проблем людини. Почесний професор Міжнародного Університету міста Відень.
АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ ПОТОПАЛЬСЬКИЙ. Керівник групи з Інституту молекулярної біології і генетики Національної Академії Наук України (столиця древньої і незламної Русі-України – м. Київ).
А все це записує для Вас і повторює десятиліттями, що я говорю, відома Українська письменниця, лікар-невропатолог АНТОНІНА ЛИСТОПАД, яка була студенткою першого курсу Станіславського, тепер Івано-Франківського національного медичного Інституту, коли мій, ще молоденький Батько, читав їм, студентам, свою першу лекцію з патологічної фізіології – філософії медицини.
Уже тоді молодий асистент досліджував цю дивовижну рослину – чистотіл. Гуцули з гір, а поліщуки із лісів і полів оберемками несли йому сонячні суцвіття. Він уже тоді лікував нею їх. Керував Станіславським медінститутом в той час відомий хірург, досвідчений партизанський лікар, професор Георгій Овксентійович Бабенко, а наукою відав – всесвітньо відомий вчений в галузі алкалоїдів, визнаний токсиколог одного з українських фронтів Великої Вітчизняної (другої світової) війни, професор Федір Васильович Ковшар – мій хрещений батько, науковий керівник молодого асистента-дисертанта А.І. Потопальського. Завідував кафедрою патофізіології – відомий вчений поважного віку професор Микола Васильович Колпіков, згодом доцент Л.Я. Фіщенко і професор С.М. Мінц. Вивчення моїх властивостей здійснювалось в лабораторії цієї кафедри за безпосередньої участі асистента кафедри, в майбутньому професора і ректора Івано-Франківського національного медичного інституту – Євгена Михайловича Нейко, який допомагав моєму Батьку в постановці дослідів на експериментальних тваринах. Так починалося моє зачаття Амітозину, як ліку. Потім був Львів.
Дослідницька лабораторія. Фізіологічне визнання нового рослинного діючого протиракового препарату “АМІТОЗИН”. Навіть з Кремля замовляли ті чудодійні ліки проти онкології з тихої Львівської лабораторії.
Хоч дуже повільно, але справа оприлюднення нового ліку проти раку рухалася. Та все, як завжди, бюрократично і довго. Але, нарешті, останнє випробування! Клінічне дослідження на хворих в Київському Інституті раку. Впродовж трьох календарних років… І вердикт повністю виправдався: рекомендується тодішньому Мінздраву і Фармацевтичному Комітету зареєструвати препарат “АМІТОЗИН” і застосовувати в клінічній лікарський практиці.
Здавалося, все так просто і легко. Завтра прийдете в аптеку і купите дорогоцінні в дії ліки проти онкології. Тим більше, що в порівнянні з сучасною дорогою хіміотерапією, вартість мізерна. В ДІЙСНОСТІ – ВСЕ ВИЙШЛО НАВПАКИ.
А тим часом, їхній працівник, до речі лише технічний, ще з Львівської лабораторії Ярослав Новицький виїхав до Австрії, прихопивши деякі документи ще по сирому Амітозину, налагодив свій бізнес “Фарм-Новицькі”, давши своєму варіанту препарату на основі алкалоїдів чистотілу голосну назву “УКРАЇН” і баснословні ціни в доларах. В той же час Мінздрав України легко затвердив австрійський препарат Новицького. Це в подяку за те, що Анатолій Іванович вилікував його рідного брата, безнадійно хворого на онкологію. Слава Богу, нечесність виявилася і лавочку у Австрії і Німеччині після нетривалого тюремного ув’язнення Я.В. Новицького закрили.
Час минав. А Міністерство Охорони Здоров’я і ФармКомітет все тягнуло і тягнуло з реєстрацією і виробництвом… Як же тут не тягнути, якщо один лише дешевий “Амітозин” може замінити всю дорогущу армаду ядовитої хіміотерапії?!
А між тим, Винахідника все наполегливіше запрошують до себе іноземні держави, і США, і Європа, і навіть Далекий і Близький Схід, пропонуючи і гонорари, і вигідні умови, і перспективи… І вихід в Світ. Анатолій Іванович навіть чути нічого не хоче. Я – Українець. І мої ліки – належать Україні…
НА ПРЕВЕЛИКИЙ ЖАЛЬ, ЛИШЕ ТА УКРАЇНА НЕ СПІШИТЬ ПРИЙНЯТИ ЙОГО, СПРАВДІ, ЗОЛОТІ ДАРИ…
А хворі тим часом все йшли і йшли до нього в медінститути Івано-Франківська, Львова і в Інститут молекулярної біології і генетики. ТИСЯЧІ ХВОРИХ ВИЛІКУВАВ А.І.ПОТОПАЛЬСЬКИЙ ВІД ОНКОЛОГІЇ. Серед них і бідні, і багаті, багато моїх знайомих, навіть друзів і рідних… Але запас Амітозину, виготовлений для клінічних випробувань, катастрофічно зменшувався. А в нього в Інституті була жалюгідно маленька лабораторія і то по одній кімнаті на різних поверхах. Але який був міцний і відданий науці колектив! Яку зробив титанічну працю Анатолій Іванович Потопальський зі своєю злютованою, як граніт, науковою командою! Я все то бачила на свої очі в хвилини наших рідкісних зустрічей. Завжди – повний кабінет людей, потребуючих допомоги. АЛЕ ВІН ЗНАХОДИВ ХВИЛИНУ, ЩОБ ПОКАЗАТИ МЕНІ СВОЮ УНІКАЛЬНУ ТЕПЛИЦЮ З ЇЇ ЛІКУВАЛЬНИМИ ТРАВАМИ І ПЛОДАМИ!
…Прийшли 90-ті роки… Незалежність! Здавалося, ну тепер станеться довгожданність і побачимо Амітозин – на фабричному конвеєрі. Ні, не мінялося нічого… А тим часом аптекарська коаліція розросталася ще більше. На кожному кроці – аптека. На кожному цвяху – залізні ворота з залізними запорами від протиракового Амітозину раніше приреченим на мученицьку смерть.
ВИНАХІДНИК – А.І. Потопальський разом з Європейськими Вченими номінується на Нобелівську премію. Наголошую: не Україною номінується…
А Мінздрав – сьогоднішній Моз разом з ФармКомітетом мовчать і більшість лікарів-онкологів мовчать: нічого не чую, нічого не бачу, нічого не знаю. Навіть того, що Амітозин, навіть ще не зареєстрований ними, номінується на Нобелівську Премію. Як то кажуть, рука руку миє. АЛЕ ЦЕ Ж – РУКА ПИЛАТА, яка посилає на Страдницьку Онкологічну Голготу тисячі хворих на рак Українців, яких можна було б врятувати і вилікувати Амітозином. Посилає на Голготу безцінні досконалі протиракові Ліки, які коли-небудь мала Україна. Та що Україна, коли Цілий Світ чекає на такі Ліки! 65 років не можуть дійти до хворих Людей, яким вони – найпотрібніші! ЗОЛОТИЙ ЗЛИТОК ЗАРИЛА КОРУПЦІЯ – В СИРУ ЗЕМЛЮ!
Зараз – ВІЙНА! АЛЕ ВІЙНА СКОРО СКІНЧИТЬСЯ. НАШОЮ ПЕРЕМОГОЮ!
Знаменитий Вчений – уже в достойному віці, але і зараз бореться…
Його Лабораторію в Інституті закрили, перетворивши в групу з поріділими колегами до п’яти чоловік. Унікальна теплиця з лікарськими рослинами без опалення – замерзає. Мала прийняти лабораторію А.І. Потопальського столична Сільськогосподарська Академія (нині Національний університет біоресурсів і природокористування України). Адже Учений виготовив ще 45 лікувальних препаратів для рослин і ветеринарії. Придатних для всього Живого Світу. Виділили приміщення і створили громадський «Центр духовного відродження та оздоровлення людини і довкілля» на базі університету на чолі з моїм батьком – А.І. Потопальським. Тільки коштів бракує і сил у керівника і головного виконавця.
В Житомирі на фабриці випускалися його унікальні “Лікарські фіточаї”, де був набір до 40 ліктрав. Новий фабрикант зупинив це виробництво. Вигідніше робити пачки з однієї трави, і по вищій ціні… Не про Людей думають, а про свою валюту.
Сумна і страшна сучасна арифметика!
Ще хочу Вам сказати, що попри всі Відзнаки, попри всю Світову Повагу до його титанічних відкриттів, Анатолій Іванович беззавітно відданій своїй Родовій Україні. І найдужче цінує Українські нагороди, особливо “ЗАСЛУЖЕНИЙ ВИНАХІДНИК УКРАЇНИ” і «ПРЕЗИДЕНТСЬКІЙ СТИПЕНДІАТ».
Це все виклала коротко і дуже стисло. І дуже боляче! На своєму пекучому папері…
Лише з однією метою…
МОЇ РІДНІ УКРАЇНЦІ! ЗНАЄТЕ, ДЛЯ ЧОГО Я ОЦЕ ВСЕ СЬОГОДНІ ПИШУ?!
АБИ ВИ ЗНАЛИ, ПОВИННІ ЗНАТИ, ЩО ВІД НАС УСІХ, УЖЕ 65 РОКІВ НАПОСТУЧЛИВО І НАМІРЕНО ХОВАЮТЬ УНІКАЛЬНИЙ ПРОТИРАКОВИЙ РОСЛИННИЙ ПРЕПАРАТ –
АМІТОЗИН, АНАЛОГА ЯКОМУ НЕМАЄ В СВІТІ ПО ЛІКАРСЬКІЙ ДІЇ, ТА ДЕШЕВШИЙ ЗА СУЧАСНУ ДОРОГУЩУ ХІМІОТЕРАПІЮ.
P.S. Тримаю постійно в кишеньці своєї сумки і постійно ношу з собою, на жаль, уже останній флакончик “Ізатизону”, це авторський спрей з лабораторії Анатолія Івановича Потопальського, яким в епідемії і пандемії тільки і рятуюся від усіх вірусів, ковідних і нековідних.
Щоразу тепер рахую ті останні крапельки унікального препарату…
Другого жовтня 2024 року Божого
Маю тверду надію на пробудження ініціативних добролюбивих і боголюбивих, приспаних недругами, українців в Україні і особливо вірних Матері Україні – українців діаспори. Небайдужим надаю реквізити і контакти організованих А.І. Потопальським БО «БФ «НЕБОДАРНИЙ ЦІЛИТЕЛЬ» та Інституту оздоровлення і відродження народів України, які тимчасово призупинили свою діяльність в зв’язку з війною, браком коштів і кадрів. Зацікавленим пропонуємо ознайомитись з сайтами організації http://www.potopalsky.kiev.ua/ua/index.html та https://pedtolerant.com/ і фейсбуком Інституту оздоровлення і відродження народів України.
Пропозиції і замовлення на майбутнє співробітництво направляйте на електронну адресу: labmsbar@gmail.com
БО «БФ «НЕБОДАРНИЙ ЦІЛИТЕЛЬ» код 21688650 Р/р UA683223130000026006012818021 в АТ Укрексімбанк в м. Київ
ТОВ «Інститут оздоровлення і відродження народів України» код 16306764 Р/р UA 043223130000002600301283803 в АТ Укрексімбанк в м. Київ