Історія журналу в публікаціях / Спогади про Ярослава Антоновича

ВОНИ БОРЮТЬСЯ ЗА ПРАВДУ, ЗА СПРАВЕДЛИВІСТЬ, ЗА ТОЛЕРАНТНІСТЬ

В листопаді 2017 року журнал «Педагогіка толерантності» відзначатиме двадцятирічний ювілей.

Незмінний головний редактор Я. А. Береговий, колектив журналу – це справжні патріоти України, Люди з великої літери.

Завдяки тому, що видання порушує найважливіші суспільні проблеми, воно має велику читацьку аудиторію по всій Україні.

На жаль, ні періодична преса, ні жоден канал телебачення ніколи й не згадали про його існування. Але журнал виживає, як може, виборюючи справедливі життєві засади, проявляючи при цьому тверду принциповість, часто критикуючи і сильних світу цього, яких не цікавить ні мистецтво, ні культура, ні освіта, ні видатні досягнення вітчизняних науковців, що не мають аналогів у світі.

Хто вперше ознайомився з цим часописом, той стає постійним його читачем, передплатником, пропагандистом. Цей журнал своїми публікаціями об’єднує всіх небайдужих до долі України.
Так сталося і зі мною. Вперше познайомилася з журналом «Педагогіка толерантності» у 2006 році (передплатив його мені в Києві брат). З того часу постійно читаю всі його номери і з нетерпінням чекаю виходу нових. Бо на сторінках журналу висвітлюються новаторські ідеї, пропагуються доброзичливі стосунки в сімейно-побутовому, суспільному житті.

«Педагогіка толерантності» справедливо посідає гідне місце серед періодичних видань.

З матеріалами журналу я ознайомлюю своїх земляків, учнів, колег, пропагую його знайомим. Щорічно передплачую його в Ушомирську гімназію, сільську бібліотеку, для Ушомирської об’єднаної територіальної громади.

В 1951 році після закінчення Житомирського педінституту я за направленням приїхала в Ушомирську середню школу Коростенського району, де працювала вчителем української мови і літератури до 1994 року. В 1995 році переїхала в село Ходаки цього ж району. Проте зв’язки з колегами, учнями, жителями Ушомира підтримую увесь час. Тому й вирішила передплатити їм цей журнал, що вони мали змогу знайомитися з публікаціями, які спонукають багатьох до конкретних дій, а саме: боротися за правду, за справедливість, за толерантність.
В 2012 році Інститут біографічних досліджень, Українська конфедерація журналістів, Український консорціум та національні рейтинги України видали унікальну книгу «Золотий фонд нації» Національні лідери України». Видавці розмістили її у всесвітній мережі інтернету.

В цій книзі представлені і члени редколегії журналу «Педагогіка толерантності»: Л.Ф. Мельник – директор Київського будинку вчителя, заслужений працівник культури України; В.С. Петрович – директор Київського професійного коледжу з постійною військовою та фізичною підготовкою, заслужений працівник освіти; А.І. Потопальський – завідуючий лабораторією Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, кандидат медичних наук, доцент, професор Європейської академії проблем людини, Заслужений винахідник України; Я.А. Береговий – головний редактор журналу, і сам журнал «Педагогіка толерантності» – єдиний з усіх періодичних видань України.

Враховуючи все сказане, на мою думку, журнал заслуговує на винагороду, визнання. Тому пропоную представити його на здобуття премії видатних педагогів, а саме: Сухомлинського, Макаренка, а після і на Шевченківську премію.

Насамкінець зазначу, що якщо хтось хоче передплатити «Педагогіку толерантності» самотужки, то його передплатний індекс 40639. Бажаю колективу журналу творчих злетів, збільшення накладів, поповнення читацької аудиторії, плідного довголіття.

Марія ПОТОПАЛЬСЬКА, с. Ходаки Коростенського району, 15 березня 2017 року.