Уважаемый Анатолий Иванович!
Разрешите выразить Вам благодарность за чудо-препарат ИЗАТИЗОН. Лучшего средства для лечения вирусных инфекций я не встречал. Лечились всей семьей. Бывало достаточно даже одного приема препарата для завершения начинающегося заболевания.
Этой зимой Изатизоном мы лечили грипп. Ранее мы пользовались гомеопатическим Антигриппином, осцилококцинумом и вытяжкой из рапы Куяльницкого лимана “Пеловит”. Изатизон значительно превосходит их по эффективности. В эти зиму мы лечились от гриппа 4 раза. Если успевали его принять при первых признаках заболевания, на второй день чувствовали себя здоровым. Если же упускали момент, выздоровление наступало через три дня. При этом полностью сохранялась работоспособность. Изатизон сочетали с Кавбузсорбом и миксом из десяти чаев. Уже достали семена кавбуза и в мае высадим у себя на грядке. Горло полоскали “Пеловитом”. Внучке-первокласнице, для профилактики перед школой смазывали Изатизоном слизистую носа. Слава Богу, гриппом в эту зиму она не болела.
Еще раз благодарим Вас за этот чудесный препарат. Желаем Вам новых творческих успехов и благополучия. Храни Вас Господь!
С уважением, Виктор.
г.Мелитополь
22.04.2010
Надруковано: «Педагогіка толерантності» №1(74) 2016, с. 48
Мій родич (В.О. Тацій, 56 років) хворів на рак носоглотки 4 ст. з метастазами у лімфовузлах. До того ж його турбували простата, псоріаз, гастрит. Лікувався настойкою, фіточаями, свічками з ізатізоном, Ізатізоном. Цілющу дію цих препаратів він відчув уже через 2–3 тижні.
Після лікування свічками, а також вживання Ізатізону внутрішньо, його перестала турбувати простата, зник псоріаз, перестав непокоїти шлунок. У своїй сім’ї ми застосовували Ізатізон для лікування нежитю: вже через годину він зникав. Завдяки своєчасному його використанню, вдавалося уникнути застуди, всі її симптоми зникали вже на другий день. Швидше одужувати допомагають і фіточаї, які п’ємо всією сім’єю.
Своїй подрузі, яку впродовж тривалого часу мучила екзема на руці, я порадила скористатися Ізатізоном. Вже на другий день запалення підсохло, а ще через тиждень зовсім зникло.
Коли моя мама поскаржилась на біль у вусі, я зробила турундочки, заклала їх їй у вуха, і вже через годину біль минув. І навіть чути вона стала значно краще.
Т. Тацій
м. Фастів
26.12.2010
Надруковано: «Педагогіка толерантності» №1(74) 2016, с. 48-49
Уважаемый Анатолий Иванович! Осенью 2010 года у меня обнаружили рак молочной железы между 1-ой и 2ой стадией. Я не очень испугалась, т.к. уже знала о Вашей методике и Ваших препаратах. Но мой участковый врач, которая Вас глубоко уважает и верит Вам, всё-таки посоветовала опухоль удалить, т.к.она была очень агрессивна и находилась близко к соску. Но сказала обязательно принимать Ваши препараты по Вашей схеме. Так я и сделала. До операции я два месяца принимала все препараты, кроме свечей. Послеоперационное иммуногистохимическое исследование показало: экспрессия-отрицательная, лимфоузлы-чистые. Сейчас я пошла на пятилетний срок борьбы с метастазами. Я уже выпила за два года шесть курсов и начинаю третий год. УЗИ и другие показатели в норме. Но самое интересное, что за это время у меня уменьшились подагрические косточки на ногах, и я с 39-го размера обуви почти вернулась к своему прежнему 36. Я была в институте и всё демонстрировала Вашим сотрудникам. А ведь за это время я никаких лекарств, кроме Ваших, не принимала. Сейчас я живу в Израиле, но всё равно буду лечиться Вашими препаратами, чаями и т.д. от всех болезней. Уже двое моих друзей в Израиле и подруга в США пьют Ваши лекарства и ощущают улучшение.
Спасибо Вам и низкий поклон. Здоровья Вам и Вашим близким.
С уважением, Т.Б.Б.
Израиль
30.08.2012
Надруковано: «Педагогіка толерантності» №1(74) 2016, с. 49
У меня были полипы желудка, которые были обнаружены при гастроскопии в начале 2012 г. Потом я пропила изатизон и при повторной гастроскопии в конце ноября 2012 г. У меня уже не были обнаружены полипы, сказали, что только эрозия, но это лучше, чем полипы. Сейчас я продолжаю периодически принимать изатизон и набор 12 трав.
Спасибо, что есть благотворительный фонд, который помогает людям и лично доктору Потопальскому А.И.
А.Н. Терещенко
Киевская обл., с.Новоселки
18.01.2013
Надруковано: «Педагогіка толерантності» №2(64) 2013, с. 76
Я очень благодарна Анатолию Ивановичу Потопальскому за его лекарства, которые мне очень помогли. В марте 2012 г. мне удалили опухоль яичников, сделали один курс химиотерапии и, слава Богу, что мне подсказали о таом центре им. Потопальского. Я сразу же стала принимать его лекарства,и с 1-о дня становилось все лучше и лучше.
Огромное спасибо! Мне очень повезло в жизни, что я узнала об этом центре. Сейчас у меня нормальные анализы и я всем своим знакомым советую воспользоваться этими лекарствами.
С наилучшими пожеланиями здоровья всему персоналу фонда!
Г.Е. Найдо
г. Киев
28.01.2013
Надруковано: «Педагогіка толерантності» №2(64) 2013, с. 77
Я был диагностирован с положительным результатом на вирус герпеса человека HSV (herpes simplex virus) в 2007 году. В период с 2007 по 2012 год болезнь проходила по стандартному пути с частыми рецидивами (3-4 раза в месяц). В 2012 году я был ознакомлен с препаратом «Изатизон» и его потенциальной способностью вылечить от этой болезни. Сначала я отнесся скептически к идее «полного выздоровления» от этой болезни, так как официальная медицина декларирует, что этот диагноз неизлечим.
Решил попробовать лечение Изатизоном и в начале 2012 года начал первый курс, который длился месяц. Я применял Изатизон внутренне и использовал свечи. После последовал второй, третий и четвертый курс. Во время курсов рецидивы учащались и обострялись, но с каждым разом становились все меньше в интенсивности. После четвертого курса, когда уже наглядно чувствовалось улучшение, сдал анализ на ПЦР. Анализ оказался отрицательным по всем пунктам, включая HSV. В это трудно было поверить, но распечатанный отчет говорит сам за себя.
Ю.В. Найдо
г. Киев
28.01.2013
Надруковано: «Педагогіка толерантності» №2(64) 2013, с. 77
Я користувався ізатізоном більше 15 років для оздоровлення бджіл. На даний час моя пасіка немає інвазійних хвороб завдяки препарату широкої дії «Ізатізон».
Сила сімей на теперішній час складає не менше 7-8 відгилок без великої кількості підмолу на період до 15 лютого.
Бджоли за період вживання «Ізатізону» стали агресивні в період огляду. Обліт бджіл відбувається при більш низьких температурах повітря. Активний розвиток сім’ї поширюється в період після теплого «Охекан». В дощову погоду бджоли роблять інтенсивний обльот.
Особисто я в період занедужання або виразної лихоманки вживаю по 1-2 краплі ізатізона в фіто чай, після чого стан покращується. Грипом я не хворію вже 15 років.
Ф.А. Іваненко
Київська обл., с. Тулинці
26.02.2013
Надруковано: «Педагогіка толерантності» №2 (64) 2013, с. 78
Я знакома с лекарствами Анатолия Ивановича Потопальского с 1978 года. На протяжении этого времени я наблюдаю действие его лекарств в моей семье, вылечивались от аденомы, гомелов, гангрены ноги, профилактика при эпидемиях (турунды с изатизоном в нос, уши). Вижу людей с онкозаболеваниями, которые пользуются его препаратами с 80-х лет и живут в добром здравии до сих пор.
Вижу массу людей, приходящих к нему, и все получают действенную помощь, ведут своих знакомых, от которых практически отказались онковрачи. Жаль, что мы умеем пользоваться, но не оказываем ему хотя бы минимальную помощь.
С огромной благодарностью и пожеланием долгоденствия и благоденствия и чтобы Господь привел достойного спонсора.
Г.И. Калий
г. Киев
15.03.2013
Надруковано: «Педагогіка толерантності» №2 (64) 2013, с. 78
Наша співпраця з Анатолієм Івановичем розпочалася близько 20 років тому. Мене зацікавила ехінацея пурпурова. Отримав і насіння і інформацію. Настоянку і відвар ехінацеї використовував для лікування різного роду запалень, а також для підсилення імунітету як у людей, так і у бджіл. Люди менше хворіли застудними захворюваннями, бджоли також були стійкішими проти хвороб, краще зимували.
Застосовував «Ізатізон» проти аскосеретозу у бджіл – результати хороші.
А.І. Мельник
Вінницька обл.., смт Брацлав
20.03.2013
Надруковано: «Педагогіка толерантності» №2 (64) 2013, с. 78-79
Проліковано 10 пацієнтів ізатізоном з діагнозами: хронічний сальпінгоофорит, розлади оваріально-менструального циклу, без антибактеріальної антибіотико терапії. Побічних дій не відмічалось, загальне покращення наступало після загострення на 3-5 день лікування, але не у всіх. Більшість на протязі року не хворіли іншими захворюваннями (ГРЗ, Грип). Відмічалось у деяких пацієнтів покращення роботи ПІКТ (стабільний регулярний акт дефекації, покращення перистальтики, відходження газів). Пацієнтів з симптомами цистіту лікувальний ефект відмічався після другої мікроклізми.
Препарат дуже ефективний, при правильному лікуванні може замінити багато груп ліків фармацевтичного виробництва, які не завжди ефективні та не всім фінансово доступні.
Лікар акушер-гінеколог
Плаксій Віктор Михайлович
28.02.2013
Надруковано: «Педагогіка толерантності» №2 (64) 2013, с. 80
ПОДЯКА
Потопальському Анатолію Івановичу та його колективу за плідну працю. Ваші ліки рятують життя багатьох людей, лікують хвороби, які вважаються невиліковними.
Бажаю Вам здоров’я, творчих успіхів у вашій добрій та корисній роботі.
З повагою та вдячністю
Головний лікар Отинійської РЛ №1
Плаксій Віктор
28.02.2013
Надруковано: «Педагогіка толерантності» №2(64) 2013, с. 80
Вельмишановний Анатолію Івановичу!
Вже більше 20 років я і вся моя родина, а також велике коло наших друзів та знайомих дякують Господу Богу і Вам за те, що уже практично безнадійних людей Ви повернули до життя. Моїй сестрі з діагнозом лімфогрануломатоз лікарі в 2001 році винесли вирок: «вам дошкою пахне». Дякуючи Вам, вельмишановний Анатолію Івановичу, сестра працює і живе активним життям. Ваші винаходи (Ізатізон, Амітозин, ізатітонієві свічки, 10 упаковок фіточаїв, чай «Кардіосан», Кавбузол, Кавбусорб, протипухлинний збір А. Потопальського, чаї «Спокій», «Бадьорість» і т.д.) надають людям сили для боротьби з хворобою, аби якнайшвидше її подолати. І люди оздоровлюються, зберігають життя, повертаються до активної діяльності. Стають здоровими (хіба цього не хоче сама людина). А який заряд позитивної енергії випромінює на кожну людину посланий Господом Богом на Землю для спасіння нашого тіла і душі Великий Вчений, Винахідник зі світовим іменем в галузі науки і медицини, незмінний борець за долю рідного народу Анатолій Іванович Потопальський!
Зі сльозами на очах два роки тому я звернулася до Вас за допомогою, тоді як всі лікарі, у яких я лікувалася, лише руками розводили. У мене був перелом ноги в трьох місцях, далі операція і після неї – нагноювання. Я пройшла курси лікування, призначені Анатолієм Івановичем, і Слава Господу Богу і дорогому всім нам Анатолію Івановичу, я стала на ноги.
Я, всі мої рідні, знайомі, не можемо собі уявити, як боротися з різними недугами: вірусами, захворюваннями дихальних шляхів, кишково-шлункового тракту, хворобами шкіри і серця та в цілому всього організму без Ізатізону, тобто комплексного лікування.
Ізатізон вдома – спокій на серці і в душі. Хворіти довго не можна. Болить вухо – прикладай до вуха, болить горло – до горла, болить зуб – до зуба, дискомфорт у кишківнику – на допомогу прийде універсальний препарат Ізатізон.
Батькові у 82 роки з діагнозом «аденома простати» лікарі запропонували виведення сечі штучним шляхом. Ми не погодилися з таким рішенням і звернулися до Анатолія Івановича. Після комплексного лікування згідно з його рекомендаціями відновилося сечовипускання природнім шляхом.
Здоров’я Вам, міцного миру, спокою, достатку. Аби люди, з якими Ви спілкуєтесь, лікуєте, не забирали у Вас сили, здоров’я, а навпаки, додавали. Нехай множаться Ваші творчі здобутки, а плани, ідеї, закладені Вами уже багато-багато років, з Божою допомогою реалізуються.
Низько кланяємося Вам я, моя сім’я, велика родина і всі наші друзі.
Олена Кощинець, 57 років
м.Долина Івано-Франківської обл.
09.12.2013
Надруковано: «Педагогіка толерантності» №3-4 (65-66) 2013, с. 76-77
Шановний Анатолію Івановичу!
Хочу подякувати Богу і Вам за те, що завдяки Його волі та Вашим препаратам (фіточаї, фітозбір, супозиторії з ізатізоном і ізатітонієм), які входять в комплекс лікування від онкологічних хвороб, мій стан за рік боротьби з аденокарциномою простати значно покращився. Аналізи на ПСА нормалізувалися, почуваю себе добре, ніч спокійно сплю, тому лікування продовжую разом з рекомендаціями лікарів.
З повагою і низький Вам уклін,
Леонід, 53 роки м. Київ
09.12.2013
Надруковано: «Педагогіка толерантності» №3-4 (65-66) 2013, с. 77
Шановний Анатолію Івановичу!
Вас знаю заочно: мене дочка і жінка постійно підтримують Вашими ліками. Вони дійсно добре діють. Я маю на увазі ті, якими мені довелося користуватися: Кавбузол, Кавбузсорб, Ізатізон та чаї. Особливо мене турбує доля чаїв. При моєму надмірному перевантаженні, постійній психоемоційній напруженій праці кращих чаїв я в своєму житті не приймав. Для підняття імунітету, зняття стресових болів в серці, шлунково-кишковому тракті – ці чаї найкращі. Але зараз крім чаю «Спокій» інших знайти неможливо. Виявилося, що завод «Ліктрави» перестав їх випускати. Може, якщо вдячні Вам за лікування люди напишуть на завод всім миром, то в аптеках міста Києва чаї з’являться.
Хотів би ще дещо запропонувати. В інтернеті дочка показала мені достатньо багато цікавої інформації на сайтах деяких журналів і газет про Вас і Ваші розробки. Було б добре, якщо б і на Вашому сайті були посилання на ці публікації (маю на увазі правдиві).
З повагою і вдячністю,
Василь Халіман.
19.12.2013
Надруковано: «Педагогіка толерантності» №3-4 (65-66) 2013, с. 78
Моя знакомая использует Ваш Изатизон для лечения псориаза и просто в восторге от результатов. Я, конечно, тоже куплю обязательно и лекарство и фиточаи. Но у меня вопрос: смогут ли ваши чаи помочь при заболевании щитовидной железы? Диагноз – гипофункция, аутоимунный тиреодит. Таблетки Эутирокс и Тироксин вызывают аллергию. Заранее Вам благодарна! Низкий Вам поклон. Если бы знали о Ваших препаратах раньше, не потеряли бы маму – рак легких.
Алла Завгородняя,
г. Николаев
23.0009.2013
Надруковано: «Педагогіка толерантності» №3-4 (65-66) 2013, с. 78
Я брал Изатизон тестю после операции, свищ вырезали после геморроя … делали перевязки с мазями…почти не заживало…когда начали делать перевязки с Изатизоном… все начало затягиваться очень быстро…набирали в шприц и капали прямо где вырезали. В общем нам помогло! Спасибо!
Гость, Николаев
11.01.2013
Надруковано: «Педагогіка толерантності» №3-4 (65-66) 2013, с. 78
Уважаемый Анатолий Иванович! На сайтах многих газет и журналов мы обнаружили большое количество восхищенных отзывов о разработанной Вами системе духовного и физического оздоровления человека и окружающей среды, и ее составляющих: препаратов Изатизон, Изатитоний, Амитозин, 11 фиточаев доктора А. И. Потопальского, выпускаемых житомирским заводом «Лектравы», чаи «Бадьорість», «Спокій», «Ехінацея Поліська красуня» и другие. На Вашем сайте, к сожалению, мы не нашли рубрики отзывов из газет и журналов о ваших препаратах. Есть только разрозненная информация, вопросы страждущих и Ваши ответы. Убедительная просьба заполнить этот пробел.
С уважением, семья Кононец.
27.11.2013
Надруковано: «Педагогіка толерантності» №3-4 (65-66) 2013, с. 79
Доброго дня, шановний Анатолій Іванович!
Дякую за приділену увагу та рекомендації!
В минулу п”ятницю, 13.09, я була в Вашому інституті. На жаль, не довелось зустрітись з Вами особисто. Спілкувалась з Вашими співробітниками, отримала вичерпну інформацію щодо лікування та придбала увесь комплекс для лікування. Сподіваємось на гарні результати.
А Ізатізоном ми лікуємось в період сезонних вірусних інфекцій: змащуємо носові ходи, полощемо горло та рот, використовуємо свічки, в т. ч. і дитині (5 років) по 0,5 свічки.
На все добре і нехай Господь Вас оберігає!
Галина
16.09.2013
Надруковано: «Педагогіка толерантності» №3-4 (65-66) 2013, с. 79
From: Филипп Онищук
To: ПОТОПАЛЬСКИЙ
Sent: Thursday, August 08, 2013 5:27 PM
… Благодаря интернету, за тысячи километров я увидел и услышал своего Учителя! Хотя мысленно часто обращаюсь к Вам, дорогой АНАТОЛИЙ ИВАНОВИЧ, и благодарю судьбу, что позволила мне стать Вашим учеником…
Сегодня я снова хочу ( не по ” поводу” и знаменательных дат ) , а просто написать Вам несколько благодарных слов. Читая отзывы , вижу, как часто многие люди благодарят Вас за оказанную помощь. И я понимаю их, потому что за многие годы совместной работы ( еще в те далекие 80- е ) убедился, что в тех случаях, когда почти никто не мог помочь больному – доктор Потопальский возвращал к жизни почти обреченных. Я помню и знал этих людей , в моих глазах стоят очереди больных к дверям Вашего кабинета…
Я вспоминаю наши беседы, Ваши рассказы , когда мы оставались допоздна в лаборатории ( у меня вечно не заканчивающиеся эксперименты , а Вы вечерами с удовольствием самостоятельно что-то колдовали с пробирками )….
Я помню, как во времена ” зажима ” наших исследований и расформирования лаборатории ( из 45 штатных сотрудников , Вам разрешили оставить только 4…. горжусь , что одним из них был я) – предлагал Вам обратиться в любое посольство и уехать всей лабораторией из такой неблагодарной страны ! К сожалению она и осталась такой…
Признаюсь, что до фанатизма был уверен в правильности выбранного Вами научного направления. Только сейчас признаюсь Вам , что когда нас расформировали , я хотел на очередном заседании Ученого Совета во Львовском мединституте , выбежать на сцену, облить себя бензином и стать пылающим факелом протеста!!! Мне тогда казалось, что может что-то и смогу сделать в науке , но это будет гораздо весомее! Такое вот самопожертвование даст ей значительно больше, привлечет внимание общественности и возможно прекратятся бесконечные несправедливые придирки. Возможно я бы и сделал это, но меня сдержало то, что недавно родился мой сын и мне не хотелось оставить его без отца.
Очень благодарен Вам за Ваше доброе отношение ко мне, за Ваши слова в адрес написанной диссертации….” вот теперь Вы пишете уже хорошо”. А ведь я писал ее за тысячи километров от Вас, когда был направлен в научную командировку в Сухумский НИИ экспериментальной патологии и терапии АМН СССР на целых пять лет….И только короткие телефонные звонки , да мои ежемесячные научные отчеты. Насколько Вы верили своему сотруднику и как я ценил это! Даже сейчас, на протяжении стольких лет, я обдумываю результаты тех исследований и понимаю, насколько они были фундаментальны ! Но продолжить их помешала война в Абхазии, а потом убийственные для науки 90-е…
Может быть мое такое трепетное отношение к Вам объясняется еще и тем, что долгие годы мне пришлось работать самостоятельно, вдали от Вас ( извините за шутливое сравнение- даже теща на расстоянии гораздо любимее) . Но конечно нет! Помню Ваш стиль руководства- ко всем сотрудникам обращаться на ” Вы” и никогда в присутствии других не делать резких замечаний. Это мы очень ценили.
Но вот прошло столько лет…Как благодарен я Вам за то , что Вы сделали для моего становления ( помню в период очередной несправедливой травли, я как раз подал на защиту свою кандидатскую, Вы мне сказали – на Вашу защиту я лучше не приеду, и этим помогу вам больше, потому что могут проголосовать не против диссертации, а против руководителя).
Да, защита прошла успешно, более того, многие члены Совета говорили даже блестяще ( и это не на банкете, их тогда запретили). Как хотелось мне поделиться с Вами своими успехами, как хотелось просто поблагодарить Вас…Но в те времена, за тысячи километров, что я мог позволить кроме скромного “спасибо” и пакета сухумских мандарин. Помню, как принес Вам их в обеденный перерыв и как Вы при этом еще и накормили командировочного своими бутербродами и “грандиозными” Вашими чаями.
В заключение просто подпишусь – благодарный Вам за все , один из Ваших учеников –
Филипп Онищук.
Надруковано: «Педагогіка толерантності» №3-4 (65-66) 2013, с. 81-83
Незаперечна правда про лікарський препарат «Амітозин»
Доля винаходів, як правило, є складною. Проте, для такого врай необхідного, протипухлинного препарату як «Амітозин», розробленого багато років тому А.І. Потопальським, вона виявилась – надскладною. Цей протипухлинний препарат залишається недоступним для онкологічних хворих. І це при тому, що Україна відрізняється високим рівнем онкозахворюванності і входить до першої десятки країн у світі за цим показником, маючи понад 160 тис. осіб щорічно, яким вперше встановлено такий діагноз. Окрім цього, останнім часом спостерігається зростання чисельності онкохворих, зокрема, у 2012 році вперше діагноз на захворювання цією недугою встановлено вже 162,6 тис.осіб. Зростає рівень онкологічної смертності, так за 2012 рік він зріс на 4,5%.
Все це викликає велике занепокоєння та безліч запитань. Зокрема, виникає питання чому такий препарат як «Амітозин» до цього часу не використовується для лікування онкологічних хворих? У чому причина? Чому так? Та тому, що по-перше нашим урядовцям байдуже, як живуть українці, їм байдуже їхнє здоров’я, престиж держави. Вони живуть власним життям за своїми правилами та стандартами. Вони, як і їхні родичі, навчаються та лікуються за кордоном. Окрім цього високий рівень корумпованості, відсутність патріотів серед фармацевтичних та медичних чиновників, які б вболівали за свій народ сприяють занепаду в медицині. Сьогодні в Україні закривають лікарні, медпункти. Села повністю залишені на вимирання, покинуті сам на сам із своїми проблемами. А ще страшніше, це небажання використовувати у лікуванні щось нове, своє, українське, небажання надавати допомогу хворим ефективними препаратами, зокрема «Амітозином». Простіше рекомендувати хворим дорогі ліки, які приносять надприбутки.
Не є таємницею той факт, що у медичних колах, існують сумніви щодо того, чи може один препарат «Амітозин» лікувати всі форми раку і на будь якій стадії? Так, можна сумніватись, але якщо цей препарат допоможе хоча б певній кількості людей повернутись до життя, до сім’ї, до дітей, продовжити життя – так це і є досягненням, яке заслуговує на увагу!
Ось чому, питання доцільності використання «Амітозину», його потрібності на сьогодні залишається відкритим, а тисячі хворих помирають так і не дочекавшись вкрай потрібних ліків.
Мені не довелося сумніватися. Моє знайомство з цією незвичайною людиною відбулося ще у далекі 70-ті роки, коли близькій мені людині поставили діагноз – рак другої стадії. Дізнавшись про протипухлинний препарат А.І. Потопальського, я тижнями шукала його у Києві, куди він переїхав зі Львова. Перше враження: невже цей молодий, дуже скромний чоловік і є тим, хто знає таємницю боротьби з раком? Він розказував про свій препарат, розповідав, як він діє на піддослідних онкохворих тварин. Я не сумнівалась, я чомусь зразу повірила в силу препарату. Провели декілька курсів лікування «Амітозином». Спочатку один раз на пів року. Потім ще декілька разів приймали «Амітозин» лише один курс на рік. Необхідно провести, як мінімум, три курси лікування. Так мій чоловік повністю поборов цю недугу. Звичайно, повне одужання залежить від виду пухлини, стадії. Адже не має такого препарату, який би міг вилікувати недугу і побічні ефекти одночасно. У моїх знайомих, які приймали Амітозин на останніх стадіях цього захворювання, значно покращувалося самопочуття, зникали болі і вони продовжували жити повноцінним життям. І у таких, здавалося безвихідних ситуаціях, «Амітозин» доводить свій надзвичайний вплив на організм людини, вселяє надію. У людини з’являється шанс продовжити життя, віра в те, що можна вилікуватися та жити. Сьогодні, озираючись у минуле, я запитую себе: чому так? Чому Анатолій Іванович Потопальський, благородний, надзвичайно скромний, відданий своєму народу, рідній Україні, науковець, який усе своє життя присвятив боротьбі з онкологічними захворюваннями і створенню системи молекулярно-генетичного оздоровлення людини і довкілля, залишається в тіні на фоні нездар та професорів у лапках, які рвуть що можуть, з під мертвого рвуть, щоб задовольнити свої амбіції, запливають непробивним жиром, стають черствими до чужих страждань?
Звіт
про роботу Львівського осередку Громадського оздоровчо-освітнього центру ІОВНУ, благодійного фонду «Небодарний цілитель» та Братської оздоровчої громади України – БОГУ «Радість»
Львівським осередком постійно проводиться робота по ознайомленню спеціалістів і населення регіону із створеним А.І. Потопальским новим науково-практичним напрямком молекулярно-генетичного і духовного оздоровлення людини і довкілля.
Однодумцями осередку здійснюється робота з поширення нових лікарських, сільськогосподарських і декоративних рослин та їх використання для оздоровлення. Зокрема: вирощування фітолаки, м’яти, гарбуза «Кавбуз Здоров’яга» та ін. рослин. Проводяться осередкові наради з обміну досвідом. Періодично публікуються матеріали у пресі, у збірниках наукових праць стосовно важливості лікарських трав у боротьбі та профілактиці захворювань.
Значну увагу однодумці осередку приділяють духовному оздоровленню населення регіону. Однодумці осередку закликають жителів регіону до вивчення історії українського народу і патріотичного ставлення до своєї Батьківщини.
Однодумцями осередку проводиться робота щодо шанобливого ставлення до родичів та людей старшого віку, та важливості церковного поминання своїх батьків і предків. Пропагують також важливість створення генеалогічного дерева роду, дають поради як це можна здійснити власними силами без особливих затрат.
Серед молоді члени осередку пропагують здоровий спосіб життя. Ведуть роз’яснювальну роботу щодо шкідливості поганих звичок, таких як: куріння, вживанням наркотиків, зловживання алкоголем та ін.
Проводяться осередкові наради із вказаних напрямків роботи.
Стефанишин Г.С.
2014.
Надруковано: «Педагогіка толерантності» №2 (68) 2014, с. 84-87
Дорогому Анатолию Ивановичу!
Очень благодарны Господу за то, что узнали о Вас. В 2011 году у меня обнаружили рак шейки матки (мне 30 лет было тогда, не рожала). В Черкасах сказали, что надо удалять шейку. По воле Божьей узнали про Потопальского, приехали на консультацию, на которой Анатолий Иванович нас успокоил, сказал что принимать и еще посетить институт рака. Мы все делали по его рекомендации. После года лечения всеми препаратами (в больнице сделали только конус и им все обошлось) – результат: рака нет, также исчез вирус папилломы человека (ВПЧ-16) и еще прекратилась аллергия на солнце (аллергия была около 10 лет, все тело чесалось).
С тех пор время от времени продолжаем принимать настойку.
Сегодня я на шестом месяце беременности, Слава Господу!
Пусть Господь благословит Вас, Анатолий Иванович, и всех Ваших помощников.
С благодарностью, Мария и Андрей Гончаренко
г. Смела, Черкасская обл.
20.02.2014
Надруковано: «Педагогіка толерантності» №1 (71) 2015, с. 94
Дорога редакція журналу «Педагогіка толерантності»
Постійно читаю ваші цікаві публікації про розробки доктора Потопальського А.І. Мої родичі часто використовують препарат «Ізатізон» для оздоровлення себе. Тому або зовсім не хворіють грипом, гострими респіраторними захворюваннями, або набагато легше їх перемагають. Рекомендують його своїм знайомим, які також захоплюються надзвичайною ефективністю цього засобу для себе, домашніх тварин, птахів, бджіл та рослин. І мені хочеться зараз поділитися деяким досвідом використання Ізатізону на тваринах, бо мені здається, що про це дуже мало публікацій.
В 2007-2009 роках моя сім’я годувала приблудне собача. Періодично воно ледь доповзало до нас в стані важкого отруєння. Мабуть відчувало, що ми зуміємо йому допомогти. В таких випадках розводили препарат у воді і давали пити, якщо не могло, заставляли, вливали. Далі спостерігали, як тварина потихеньку оживає. Через деякий час давали щось їсти, але, якщо відмовлялася, знов відпоювали. І таким чином спасали Боже створіння.
В 2011році сестра зняла з даху сусіднього будинку вмираюче кошеня. Теж по краплинам, періодично в суміші з іншими котячими стравами давали пити препарат Ізатізон. Правда, на відмінну від собаки, це був дуже складний процес, бо як тільки вчує запах Ізатізону, тікає як скажене. Але, якби хтось бачив, який виріс красень – шерсть блищить, переливається. Хто не приїжджає, відразу хапає на руки кота… Коли прийшов час, і кіт став тікати далеко з двору на гульки, настали для нього злі дні: то повернеться з обірваними боками, то з покусаними лапами. А один раз повернувся настільки хворий, що довелося знов використовувати Ізатізон не з профілактичною, а з лікувальною метою. Таке було враження, що хапонула його за заднє місце велика собака (рвані рани, синці, задні лапи припухлі і в підхвістя велика пухлина). Цікаво, кажуть, якщо тварина вмирає, то йде десь далеко з двору, а цей повернувся. Тільки ж ми з ним намучились, бо воно до себе не підпускало із-за болю. Сам себе вилизати не міг: хворе, немічне, на лапах не тримається, повернутися зовсім не може. Починаєш обробляти рани, а воно звідки й сили бере – всі руки були в жахливих подряпинах.
Ми знайшли спосіб відволікати кота. Ще тоді в аптеках продавали чай «Кардіосан», який випускав Житомирський завод Ліктрави за рецептурою А.І. Потопальського. До його складу входила мізерна кількість валеріани. Ми давно помітили, що якщо в сміттєвому відрі залишали використаний пакетик «Кардіосану», то кіт витягне, смокче його і нічого крім чайного пакетику не чує і не бачить. Таким чином, й анестезію проводили завдяки «Кардіосану», а тим часом поки кіт вилизував пакет, обробляли рани та величезну норицю під хвостом Ізатізоном та настоянкою прополіса. Завдяки такій комплексній терапії ми швидко вилікували свого улюбленця.
І останнє, що хотілося б доброго написати про Ізатізон: у нашого пса немає жодного щеплення, бо періодично отримує профілактично Ізатізон у суміші з їжею, або водою. Він його також охоче злизує з руки.
Щиро дякую авторові і творчому колективу за такий чудовий універсальний препарат, який не тільки людей лікує, але і тварин і всіх живих істот. Якщо можливо, надрукуйте і цю подяку у Вашому журналі і зверніться до однодумців з проханням надсилати до журналу власні спостереження для обміну досвідом.
З повагою,Василенко Олена Іванівна,
село Гатне
27 травня 2014 року
Надруковано: «Педагогіка толерантності» №3-4 (69-70) 2014, с. 144-145
Шановний Анатолію Івановичу!
В 2001 році мені був поставлений діагноз злоякісної хвороби пов’язаної з органами кровотворення. Після курсу лікування в шпиталі МО України я пройшов повний курс лікування по Вашій методиці, за що Вам особисто дуже вдячний.
Бажаю Вам здоров’я і непохитного натхнення у Ваших святих намірах!!!
Хай Вас береже Бог!!!
З великою повагою, Михайло Михайлович
24.04.2014
Надруковано: «Педагогіка толерантності» №1 (71) 2015, с. 95