12 лютого 2013 р. відбулося виїзне засідання комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти на базі Міжрегіонального вищого професійного училища зв’язку міста Києва. На засіданні під головуванням голови Комітету Лілії Гриневич було розглянуто надзвичайно важливе питання: «Про практику застосування Міністерством освіти і науки України, Міністерством фінансів України, регіональними органами виконавчої влади Закону України «Про професійно-технічну освіту» в частині фінансового забезпечення професійно-технічних навчальних закладів і установ професійно-технічної освіти».
У засіданні, крім народних депутатів і працівників секретаріату Комітету з питань науки і освіти, взяли участь представники центральних і регіональних органів виконавчої влади, наукових установ, об’єднань роботодавців та профспілок, громадських організацій.
Відкриваючи захід, Лілія Гриневич наголосила на особливій ролі системи професійно-технічної освіти у відродженні вітчизняної економіки та становленні незалежної держави, висловила вдячність педагогічним працівникам професійно-технічних навчальних закладів, методистам, які в цей складний час віддано працюють у своїх установах і не завжди мають належну підтримку держави.
Учасникам виїзного засідання надали інформаційно-аналітичні матеріали на 550 аркушах та запропоновано для обговорення проект рішення Комітету, в якому представлено узагальнений аналіз практики застосування чинного законодавства в системі профтехосвіти та його удосконалення, визначено головні проблемні питання фінансового забезпечення та функціонування системи професійно-технічної освіти, а також запропоновано шляхи розв’язання проблем у формі конкретних рекомендацій.
Наголошувалось як на певних здобутках, так і на недоліках. Зокрема йшлося про те, що Закон України «Про професійно-технічну освіту» у комплексі з іншими законами в основному забезпечує правове регулювання питань фінансування закладів і установ системи професійно-технічної освіти та організації їх роботи.
За показниками Державної служби статистики України в останні п’ять років видатки на професійно-технічну освіту становлять 0,4 відсотка від ВВП, або в середньому – 6,2-6,4 відсотка від загальних видатків на всю освіту. В межах виділених коштів відповідно до статті 5 Закону реалізується право громадян України на здобуття професійно-технічної освіти у межах державного замовлення – безоплатно, на конкурсній основі.
Станом на 1 вересня 2013 року у державних ПТНЗ України навчається 374 тисячі випускників загальноосвітніх навчальних закладів, з яких лише 1,5 відсотка – на контрактній основі за різними професіями в групах понад державне замовлення. На законодавчому рівні створено відповідні умови непрямої державної підтримки навчальних закладів та установ системи професійно-технічної освіти шляхом запровадження податкових та інших пільг згідно зі статтею 50 Закону.
У Податковому кодексі України передбачено низку пільг, якими звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з харчування дітей у ПТНЗ, операції з постачання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок, учнівських зошитів,підручників і навчальних посібників вітчизняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови, доставки такої продукції.
За даними Міністерства доходів і зборів України, сума такої підтримки всієї системи освіти в державі становила: у 2011 році – 2911,6 мільйона гривень. Крім того, згідно з Податковим кодексом України є можливість звільнити від оподаткування доходів ПТНЗ, зокрема аграрного профілю, а також звільнити від плати за землю дослідні господарства навчальних закладів сільськогосподарського профілю та ПТУ.
Бюджетний кодекс України дозволяє професійно-технічним закладам розміщувати на депозитах тимчасово вільні бюджетні кошти, отримані за надання платних послуг. Згідно з цим кодексом не використані у поточному році залишки коштів спеціального фонду (власні надходження бюджетних установ) не вилучаються з рахунків і використовуються для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням ії цільового призначення.
Слід зазначити, що останніми роками вдосконалено законодавство України щодо функціонування системи професійно-технічної освіти. Зокрема, у 2012 році Верховна Рада України прийняла шість законів, які безпосередньо регулюють підготовку кадрів.
Кабінет Міністрів України для реалізації положень прийнятих законів затвердив підзаконні нормативно-правові акти, спрямовані на визначення та запровадження методики формування середньострокового прогнозу потреби у фахівцях і робітничих кадрах на ринку праці, порядку формування та розміщення державного замовлення на підготовку кадрів, методики розрахунку вартості підготовки одного кваліфікованого робітника,фахівця, аспіранта, докторанта, а також на організацію виробничої практики учнів, працевлаштування випускників професійно-технічних навчальних закладів, підготовка яких проводилась за державним замовленням тощо.
Міністерство освіти і науки України для подальшого удосконалення нормативно-правової бази у сфері професійно-технічної освіти створило експертну робочу групу, яка розробляє проект нового Закону України «Про професійну освіту».
Водночас підкомітет з питань професійної освіти звернув увагу на те, що аналіз інформаційних матеріалів дає підстави констатувати, що професійно-технічна освіта України перебуває у скрутному стані. Її оновлення та розвиток на сучасному етапі ускладнюється не так недосконалістю законодавчої бази, як тривалою кризою в економіці держави та невиконанням повним обсягом чинних норм законів у частині фінансового забезпечення професійно-технічних навчальних закладів та установ. Саме ці фактори визначають негативні тенденції та зумовлюють кризові явища і проблеми в самій системі професійно-технічної освіти.
Матеріали регіональних і центральних органів виконавчої влади вказують на те, що реальний стан справ із фінансовим забезпеченням закладів професійно-технічної освіти є украй незадовільним і не відповідає вимогам статті 50 Закону.
Планування коштів на утримання професійно-технічних навчальних закладів здійснюється відповідно до доведених граничних обсягів видатків на утримання професійно-технічної освіти в областях. Реально даних призначень вистачає лише на основні захищені статті видатків (заробітна плата з нарахуваннями, комунальні послуги та енергоносії в неповному обсязі, стипендії, харчування та обов’язкові виплати дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування).
Що стосується будівництва, ремонту приміщень, придбання навчальної техніки та обладнання, комп’ютерів, видання підручників і навчальних посібників, то такі видатки з державного бюджету не плануються. Впродовж останніх десятиріч фінансування навчальних закладів та установ системи професійно-технічної освіти з державного та місцевих бюджетів, зокрема на розвиток та здійснення системних реформ, украй обмежено.
У структурі бюджетних призначень останніх років для цього сектору освіти заробітна плата та нарахування, стипендіальне забезпечення учнів та дітей-сиріт становлять понад 85 відсотків. Майже не фінансуються капітальні видатки, хоча понад 90 відсотків навчальної матеріально-технічної бази потребує оновлення. Не оснащуються навчально-виробничі майстерні сучасною технікою, зовсім не виділяться кошти на придбання матеріалів, сировини, паливно-мастильних ресурсів, мірильних інструментів, без чого не може бути якісної професійної підготовки кваліфікованих робітників.
У 2011-2012 роках при потребі 54 мільйонів гривень на капітальний ремонт, будівництво та реконструкцію навчальних корпусів, гуртожитків і навчально-виробничих майстерень кошти взагалі не виділялись.
У 2013 році при потребі 67,5 мільйонів гривень виділено лише 1,4, які скеровано на часткове усунення аварійного стану дахів, котелень і систем теплопостачання ПТНЗ. Поточні видатки (матеріальне забезпечення учнів, придбання матеріалів, медикаментів, насіння для польових робіт, паливно-мастильних матеріалів, відряджень тощо) забезпеченні на 10-20 відсотків. Не виділяються кошти на підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних кадрів.
У 2011-2013 роках не виділялись кошти з державного бюджету на видання навчальної літератури для ПТНЗ. При цьому забезпеченість навчальних закладів підручниками та навчальними посібниками украй низька. В середньому по Україні вона становить 74 відсотків, а загальноосвітніх дисциплін – 62,4 відсотка. Не фінансується з державного бюджету Державна цільова програма розвитку професійно-технічної освіти на 2011 – 2015 роки.
Аналіз стану матеріального заохочення учнів за останні 3 роки свідчить про різке зменшення можливості навчальних закладів здійснювати матеріальне заохочення учнів за рахунок коштів державного бюджету відповідно до статті 40 Закону. Заохочення і матеріальна допомога учням виплачується за залишковим принципом з економії стипендіального фонду.
Постановою Кабінету Міністрів України №116 від 02.02.2011 передбачене харчування всіх учнів ПТНЗ, проте бюджетного фінансового ресурсу вистачає лише на харчування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
При цьому ситуація ускладнюється ще і безпідставною затримкою Державною казначейською службою України сплати поточних платежів ПТНЗ. Утворюється кредиторська заборгованість. Навчальні заклади не мають можливості вільно використовувати кошти спеціального фонду відповідно до статей 50 та 51 Закону, що призводить до зриву планових ремонтних робіт, не виконання завдань з підготовки навчальних закладів до роботи в осінньо-зимовий період та утримання і оновлення навчально-матеріальної бази.
Якщо у підсумку сказати гірку правду, то видно, що профтехосвіта у відчаї, що її фактично ніби знищують. Тож профільний Комітет ВР своєчасно підняв тривогу.
В ході засідання, яке тривало майже 3 години, з аналізом проблем та конкретними пропозиціями до проекту рішення Комітету, яке всі підтримали і взяли за основу, виступили народний депутат Олександр Сич, науковці Нелля Ничкало та Валентина Радкевич, представники центральних та регіональних органів виконавчої влади Павло Коваль, Валерій Бачинський, Сергій Тимошенко, Галина Калиневич, Наталія Гончарова, керівники професійно-технічних навчальних закладів Василь Петрович, Віктор Удовіченко, Микола Несен, представник роботодавців Родіон Колишко та профспілок Василь Андрєєв.
З ґрунтовним, концептуальним заключним словом виступила голова Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич. Вона наголосила на необхідності створення в Україні нового правового поля системи професійної освіти, на усуненні причин украй обмеженого фінансового забезпечення закладів та установ сьогоднішньої системи ПТО, на пошуку та запровадженні нової моделі розрахунку на підготовку кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах при формуванні державного та місцевих бюджетів, яка враховувала б реальні затрати залежно від складності, матеріалоємності, наукоємності професій, якості підготовки кадрів та кінцевого результату роботи навчальних закладів.
Редакція