РЕТРОСПЕКЦІЯ:
історія журналу в публікаціях
ПЛАН ДАЛЛЕСА
Бувший директор ЦРУ Аллен Даллес (1893-1969) у своєму «Плане разгрома Советского Союза и России» писав: «Посеяв в Советском Союзе хаос, мы незаметно подменим их ценности на фальшивые и заставим их в эти фальшивые ценности верить. Как? Мы найдем своих единомышленников… своих союзников и помощников в самой России. Эпизод за эпизодом будет разыгрываться грандиозная по своему масштабу трагедия гибели самого непокорного на земле народа, окончательного, необратимого угасания его самосознания… Литература, театр, кино – все будет изображать и прославлять самые низменные человеческие чувства. Мы будем всячески поддерживать и поднимать так называемых творцов, которые станут насаждать и вдалбливать в человеческое сознание культ секса, насилия, садизма, предательства — словом всякой безнравственности. В управлении государством мы создадим неразбериху… Мы незаметно будем способствовать самодурству чиновников, взяточников, беспринципности. Бюрократизм и волокита будут возводиться в добродетель… Честность и порядочность будут осмеиваться и никому не станут нужны, превратятся в пережиток прошлого. Хамство и наглость, ложь и обман, пьянство и наркомания, животный страх друг перед другом и беззастенчивость, предательство, национализм и вражду народов, и прежде всего вражду и ненависть к русскому народу, — все это мы будем ловко и незаметно «культивировать», все это расцветёт махровым цветом. И лишь немногие, очень немногие, будут догадываться или даже понимать, что происходит. Но таких людей мы поставим в беспомощное положение, превратим в посмешище, найдем способ оболгать, объявить отбросами общества…».
Всі ці роки, аж до Помаранчевої Революції та, значною мірою, й після неї свято виконуються настанови Далласа: суцільна щоденна брехня, обман, безпринципність, підлота, пропаганда жорстокості, насильства, куріння, пияцтва, наркоманії, брудного сексу, проституції, гомосексуалізму, іншої аморальної гидоти. Розтління дітей, молоді, дорослих панує в державно-суспільному житті і приносить його організаторам шалені мільярди, бо лише за таких умов вони можуть безперешкодно, безкарно грабувати Україну, її народ.
Серед всіх різновидів бізнесу найуспішнішим, прибутковим, безпечним в Україні є, безумовно, порнопроституційний бізнес. Він весь у тіні, не сплачує ніяких податків, не контролюється ніякими державними органами, установами. Ніхто сьогодні й приблизно не знає, якими мільярдами чи трильйонами він володіє. За роки незалежності ділки порнопроституційного бізнесу продали в зарубіжні борделі, в сексуальне рабство півмільйона українських красунь. Якби хтось знав, скільки вони взяли за «одну штуку» і перемножив на півмільйона «штук», то він би отримав більший струсок мозку, ніж нардеп Шуфрич у сутичках з міліціянтами. За повідомленнями ЗМІ, коли міліціонери затримали одного з таких торгівельників, то він запропонував їм 15.000 доларів (ці кишенькові гроші були при ньому) і свою іномарку, щоб тільки вони його відпустили. А хто знає, скільки продано наших красунь у наші власні, вітчизняні борделі і злачні місця, хто їх рахував? А хто рахував проданих туди ж дітей?
Всі ці роки розтлінням нації займались і продовжують займатись наші центральні телеканали, що належать олігархам Пінчуку, Медведчуку, Суркісу, Рабиновичу, Роднянському і К°. Окрім величезної зграї спеціальних порновидань, що вільно продаються і добре купуються на кожному кутку, тим самим займаються «солідні» багатотиражні газети. Такі, наприклад, як «Факты и комментарии» Швеця, або «Бульвар» Гордона. Швець на останній сторінці кожного номеру своєї газети друкує фото голої дівчини, щоб привчити наших дівчаток, дівчат, жінок, що оголюватись привселюдно – це нормально, добре, а традиційна цнотливість українського жіноцтва вже нікому не потрібна, шкідлива, «соромна».
Гордон, що проголосив свій «Бульвар» «лучшей газетой Украины», протягом багатьох років з номеру в номер публікував фото оголених наполовину наших дівчат. Це був конкурс «Грудь», переможницям якого призначалась премія 5 тисяч гривень, збільшена згодом до 10 тисяч.
У рамках цього конкурсу в № 21 (395) газети за травень 2003 року опубліковано кілька фото майже голої 15-річної дівчинки з Харкова. Але ж мовою карного кодексу це кваліфікується як розтління неповнолітньої і суворо карається.
Іншого разу було опубліковано фото зовсім голої молодої вчительки початкових класів з Херсону, що викликало загальне обурення, її негайно звільнили зі школи, а рідна мати вигнала її з малою дитиною і чоловіком з дому. А Гордону і його «Бульвару» хоч би що, ніхто їх і пальцем не зачепив.
У № 42 (260) за жовтень 2000 року були опубліковані фото із зображенням чоловічих і жіночих статевих органів та статевого акту. І це в газеті з півмільйонним тиражем, яка вільно продається, і її можуть придбати навіть десятирічні хлопчики й дівчатка.
Потрібно особливо відзначити, підкреслити той факт, що на величезній кількості вказаних фото обох газет немає жодної єврейки – виключно гої, туземки.
*
На відміну від Флінта, наших порно-проституційних королів не лише ніхто не судить, не розстрілює — за роки незалежності ніхто не сказав їм поганого слова. Всі ці власники телеканалів, газет, порнопроституційної індустрії надзвичайно поважні в нашій країні люди, дехто з них обіймає високі державні й громадські посади, є нардепами тощо. Досить сказати, що на щорічних гучних, розкішних, шаленовартих ювілеях «Бульвару», де вино ллється рікою, а яства туманять уяву, щоразу витанцьовують, веселяться від душі і бажають довголіття улюбленій газеті директорша дитячого фонду Людмила Кучма, відомі посадовці, діячі.
То що буде далі?! Особливо тепер, після Помаранчевої Революції, що була революцією, перш за все, духовно-моральною: мільйони людей повстали саме проти тієї суцільної аморальної гидоти, що панувала за Кравчука і Кучми.
Деякі фахівці, наші і зарубіжні, вважають, що своїм «Планом» Даллес, США розпочали третю («мирну», «холодну») світову війну, подібно тому, як планом «Барбаросса» Гітлер, Німеччина розпочали другу («гарячу», збройну, воєнну) світову війну.
Але якщо друга світова війна закінчилась поразкою фашизму, його прокляттям і всесвітньою забороною, а її натхненники, організатори визнані воєнними злочинцями і повішені, розстріляні, запроторені у тюрми, або самі наклали на себе руки — застрелились, отруїлись, то третя аморальна світова війна триває і сьогодні, успішно завойовує одну за одною нові країни, а її організаторам, «кочегарам» ніхто ще й слова поганого не сказав, їх мерзотну, диявольську ідеологію ніхто не засудив.
Особливо завзято, успішно ведеться ця війна в роки незалежності, сьогодні у нас, в Україні.
Тож просимо наших читачів відповісти на такі питання:
- Чи не повинна наша нова, породжена революцією народна влада негайно вжити такі заходи:
- Ретельно розслідувати діяльність королів наркотичного, порно-проституційного бізнесу, торгівців жінками, дітьми тощо, притягнути їх до кримінальної відповідальності, а нажиті цим бізнесом кошти й маєтність конфіскувати?
- Ще ретельніше розслідувати діяльність телеканалів, названих і неназваних тут газет, їх власників притягти до кримінальної відповідальності за розтління нації, нажиті на ньому багатства конфіскувати, а телеканали і газети націоналізувати? Адже у держави, уряду, народу вже давно і сьогодні немає жодного свого телеканалу — всі одібрали ненажерливі олігархи.
- Проклинаючи збройні війни, чи не повинні ми оголосити безпощадну війну розтлінню нації, захистити своїх дітей, самих себе, свою Вітчизну від «Плану» Даллеса і його злочинних українських виконавців?!
А щоб запропоновані питання нікому не здалися легковажними чи екстремістськими, чи риторичними, подаємо лист лише однієї жертви сучасних виконавців «Плану» покійного Даллеса.
Редакція
МИ ЩЕ ЖИВІ, АЛЕ НАС ВЖЕ НЕМАЄ
Мені 18 років. Ось вже два роки я хворію СНІДом. Я не одна в цій лікарні, тут у мене такі самі подруги і друзі. Тепер на все дивлюся інакше, ніж раніше.
Навіщо ви, дорослі, нас, своїх дітей, під «танк» кинули?!
Навіщо зім’яли сексом, порнухою, наркотиками?! ВИ, ВИ винуваті в наших хворобах і наших смертях! Вам хотілось розкованості, розслабленості, свободи. Ви розвели «голубих», проповідуєте вільні зв’язки, афішуєте режисерів-гомиків. Ви все це плекаєте, задовольняєте свою біснуватість.
А ми помираємо!
Ми повільно помираємо і не треба брехати, що з нами нічого не трапилось, що ми будемо жити… У нас не буде кохання, не буде сім’ї, ми не народимо дітей. Ви розумієте, що відбувається з нами, з поколінням, що прийшло після вас?!
Ми ще живі, але нас вже немає. Нас позбавили дитинства і одібрали наше майбутнє… Ми не знаємо, що означає любов, сором, моральність, ганьба.
Все це зникло з життя, із школи. Але ж ви знали! Ви дожили до 70, до 80 років. А ми не доживемо! Ми помираємо юними! За що? Чому? Четверо моїх друзів, вчорашніх школярів, померли. У моргах лежать молоді. Ми ховаємо один одного…
Чому ви нас не попередили з вашим «безпечним» сексом? Ми хочемо жити. Краще б нам цілину орати, водити трактори, ніж в іномарках помирати від СНІДу. СНІД і сифіліс стали у молоді чимсь подібним до нежитю…
Ми були маленькими й не знали, як народжуються діти. Думали. що їх знаходять в капусті чи приносять лелеки. Краще б їх продовжували знаходити в капусті, краще б нам було не знати нічого іншого якомога довше…
І ніхто вас не буде судити, карати за нас: ви ж нікого з нас власними руками не вбили. Ви лише розбещували, розтлівали нас «картинками», вашими «творами». Ви жеманно розкривали нам очі в школах: як «хороше» займатись «цим» не у підвалах, а «цивілізовано», демонстрували нам фільми, дарували бройлери. Таких насильників нині не судять, їх заохочують, обирають у владу. Ви продовжуєте робити це з іншими дітьми, що молодші за нас. Зупиніться!
Як би я тепер була вдячна тому, хто вирвав би у мене з рук сигарету, хто надавав би кропивою по задньому місці, коли мене ще можна було спасти, витягти з-під «танку».
Допоможіть тим, хто вболіває за народ, зупиніть те, що відбувається в країні повсюди. Допоможіть зупинити божевілля. Прийміть закони і забороніть порнорекламу, порнолітературу, порнофільми, наркотики, горілку. Ми гинемо і ви теж.
Хто ж там на «танку»? П’яні, «голубі», вільні від сорому і відповідальності?! А ми під ними… Нас переїхали. Все!
Ольга
(Журнал «Педагогіка толерантності»
№ 1-2, 2005 р.)
P.S.
- Сьогодні Україна посідає перше місце у Європі за кількістю хворих на СНІД – 500 000 осіб віком до 35 років і перше місце у світі за темпами зростання кількості віч-інфікованих.
Крім того займає перше місце у світі за кількістю онкохворих, має 3 мільйони хворих раком, у тому числі 300 тисяч жінок з раком молочної залози (з них щороку помирає 8 тисяч), щорічно їх кількість зростає на 480 тисяч. А крім того єдина у Європі має епідемію туберкульозу – 800 тисяч хворих.
Від СНІДу і онкохвороб хворих фактично не лікують. Тож і не дивно, що в роки незалежності вже вимерло понад 6 мільйонів українців.
Хтось може заперечити, що онкохворих лікують хіміотерапією.
З цього приводу газета «Дзеркало тижня» 06.03.1999 року писала:
«Две тысячи немецких онкологов провели исследования и показали, что рутинная химиотерапия мало эффективна: 99 пациентов из 100 умирают от рутинной химиотерапии». – Кроме того качество жизни при этом резко ухудшается: пациенты полностью лысеют, у них выпадают зубы, они не могут ходить, и это не полный перечень бед, которые их ожидают…
… США являются ведущей страной по применению химиотерапевтических методов в борьбе с опухолями. Чистый годовой доход от химиотерапии у них составляет 28 миллиардов долларов.
Тем не менее, ведущий американский специалист по химиотерапии раковых заболеваний доктор Аткин (Нью-Йорк) выступает за такие лекарства, которые «делают химиотерапию совершенно ненужной».
В усьому світі є лише одні такі ліки – це ліки геніального українського вченого, номінанта Нобелівської премії 2004 року, професора Анатолія Івановича Потопальського. Вони успішно долають СНІД, рак, туберкульоз, чуму, холеру, сибірську язву, смертельно небезпечні види грипу, інші важкі вірусні хвороби.
Однак могутня медико-фармакологічна мафія не допускає їх до хворих і змушує їх помирати в неймовірних стражданнях, заробляючи на їх смертях шалені мільярди.
Однією з мільйонів жерт цієї мафії якраз і стала Оля.
- На останніх парламентських виборах Гордон висунув себе в кандидати у нардепи, обіцяв золоті гори та зображав із себе справжнього янгола.
Але виборці нічого не забули і провалили його.