Вітання з святом Казанської ікони Божої Матері! У селі Кулевча на Одещині в окладі її чудотворного образу щорічно без грунту і води під склом ростуть і цвітуть білі лілії, як символ вічного життя.
Життєві шляхи, як і дороги, непередбачувані, і, прямуючи зовсім звичайними і непомітними, можна опинитися в незвичайних і чудових місцях, настільки чудових, що спочатку не віриш навіть своїм очам. Саме такий куточок сховали під своєю зеленою кроною дерева села Кулевча, Саратського району Одеської області, де розташований Миколаївський храм. Тут за кожного згадування свт. Миколи особливо наголошується те, що він — покровитель села. Храму в Кулевчі – близько 130 років. Хоча Бесарабія переходила з рук в руки, і в сусідніх селах усі церкви були зруйновані, храм ніколи не закривався. Це звичайний сільський храм, але скільки у ньому незвичайного!
Миколаївська церква в Кулевчі побудована болгарськими переселенцями наприкінці ХІХ ст. В останні роки храм став об’єктом масового паломництва завдяки кільком чудотворним іконам. “Кулевчанським дивом” називають Казанську ікону Божої Матері. На Великдень її прикрашають свіжими ліліями, які, засохнувши, незабаром знову пускають пагони і розцвітають на Трійцю, обрамляючи образ Богоматері. Крім того, у Свято-Миколаївській церкві є мироточні ікони: Іверська ікона Божої Матері, Касперівська ікона Богородиці, ікона Віри, Надії, Любові та їх матері Софії та Голгофський Хрест.
Перше диво сталося з іконою, на якій зображені святі мучениці Віра, Надія, Любов та їхня мати Софія — після однієї з недільних служб ікона почала мироточити. Віруючі підходили, брали пальцем чудову рідину і мазали собі чоло.
А незабаром замироточив і Голгофський Хрест. Спочатку на грудях Спасителя були крапельки, немов піт, а потім по тілу Христа потекли цівки миру.
Кровоточивий образ Божої Матері
Є в Миколаївській церкві ікона, яка прославилася ще в ІХ столітті за часів імператора-іконоборця Феофіла. Це Іверська ікона Божої Матері. За переказами, коли воїн ударив її списом, на зображенні правої щоки Пречистої з’явилася кров. Саме на цьому місці тепер кровоточить список Іверської ікони Богородиці. Що цікаво, трапилося це диво не в церкві, а в хаті мешканки села.
Пояснити цей феномен, як і мироточення, фахівці не можуть. У висновках судово-медичної експертизи, які зберігаються у отця Павла, настоятеля храму, сказано: «надісланий для дослідження об’єкт є органічною, маслянистою речовиною, що утворює мікротяжі при розтягуванні, походження якого встановити неможливо». Також було зроблено спектрограми, графічні зображення речовин з Іверської та Касперівської ікон, і виявилося ще одне диво: спектрограми зійшлися, тобто миро та кров мають однаковий склад. І жоден експерт не знайшов обставин, щоби звинуватити настоятеля храму в обмані. Усі визнали, це диво.
Також замироточила і Касперівська ікона Богородиці.
Віруючим, які відвідують храм, отець Павло роздає шматочки вати, змочені миром від ікони. І ось, з одним із них трапилося справжнє диво. За півроку жінка, якій настоятель дав такий шматочок, виявила, що ватка проросла і зацвіла квітами бавовни. Цей пакетик о. Павло помістив у кіот Касперської ікони.
Сухі лілії ожили у Казанській іконі Божої Матері. Над цим дивом ламають голову фахівці ботанічного саду ОНУ ім. Мечнікова. Це диво відбувається з Казанською іконою Божої Матері, яка добре відома та особливо шанована в Україні. Ікона в церкві прикрашена ліліями, стебла яких засохли, але якщо придивитися уважніше, можна побачити на них цибулинки, з яких з часом проростуть нові паростки і з’являться листочки та квіти. Першої п’ятниці після Великоднього воскресіння отець Павло дістане гілочки з ікони і роздасть парафіянам. А їхнє місце займуть нові лілії, життя яких продовжиться вже в іконі, і розквітнуть вони вже на Трійцю.
Що цікаво, у 2007 році, як ніколи раніше, лілії обплели ікону так, що лік Божої Матері залишився відкритим, стеблини акуратно обрамляли її обличчя. Білі квіти наче нагадують, що для Бога немає нічого неможливого, і що душа, як і квітка, може розцвісти, незважаючи ні на що. Лілії, які ростуть в іконі цілий рік і розквітають на Великдень — одне із чудес Миколаївської церкви.
Нерукотворний Спас
Є ще одне не менш значуще чудове явище в церкві — це ікона Спаса Нерукотворного, за молитвами перед якою чудесним чином у людей зникають пухлини, відновлюються органи, повертається здоров’я. Про це свідчить книга, що знаходиться в храмі, в якій зцілені записують чудеса, що відбулися з ними. У книзі вже понад 400 записів.
Наприкінці нашої розповіді хочеться додати: кожен має свій особливий шлях, який таїть сюрпризи та моменти розчарувань, труднощі та відпочинок, смуток та радість, проте за будь-яких обставин втрачати терпіння, віру, надію та любов не варто.
У Миколаївському храмі знаходиться безліч чудотворних святинь, завдяки яким люди отримують духовні та тілесні зцілення: чудова Казанська ікона Божої Матері, на якій без землі та води розпускаються лілії, мироточива Касперівська ікона Божої Матері, мироточивий Голгофський Хрест, кровоточива Іверська відновлена чудесним чином ікона Спаса Нерукотворного, Казанська ікона Божої Матері «Мучениця», мироточива ікона св. Матрони Московської, що виявилася на склі ікона святого великомученика і цілителя Пантелеімона і святого великомученика Георгія Побідоносця, один із чотирьох Поклонних Хрестів, встановлених в Україні та багато іншого.
Сподіваюся, що не забобони, але щира віра приведе вас до святинь — і не тільки до кулівчанських, а й до будь-яких інших — однак, нехай ваша пам’ять завжди містить у собі, як великий скарб, благоговіння перед великим чудом цього світу — святим Причастям істинного Тіла та Крові Господа та Спаса нашого Ісуса Христа. Вище цього нічого немає.
Прихожанка Людмила
Стаття з газети “Адріан та Наталія” №9(30)
Джерело