Журнал видається на суто громадських засадах з 1997 року. Він підіймає самі болючі, важливі проблеми освіти, суспільного життя, пропагує щирі, доброзичливі, толерантні взаємини між людьми і народами, відстоює правду, справедливість, мораль, гуманізм, честь і гідність дітей і дорослих.
Журнал № 2 (68) 2014

Відгуки і листи подяки А.І. Потопальському – за 2010-2014 рр.

Уважаемый Анатолий Иванович!  Разрешите выразить Вам благодарность за чудо-препарат ИЗАТИЗОН. Лучшего  средства для лечения вирусных инфекций я не встречал. Лечились всей  семьей. Бывало достаточно даже одного приема препарата для завершения начинающегося  заболевания. Этой зимой Изатизоном мы лечили грипп. Ранее мы пользовались гомеопатическим Антигриппином, осцилококцинумом и вытяжкой из рапы Куяльницкого лимана “Пеловит”. Изатизон значительно превосходит их...
З ПАМ’ЯТТЮ ПРО ТРАГІЧНЕ МИНУЛЕ ТА В ІМ’Я СПРАВЕДЛИВОСТІ

З ПАМ’ЯТТЮ ПРО ТРАГІЧНЕ МИНУЛЕ ТА В ІМ’Я СПРАВЕДЛИВОСТІ

«Dilde, Fikirde, Iste Birlik»                                                                       «Єдність у словах, думках і діях»                                                                         Ismail Gaspirali                                                                             Ісмаїл Гаспринський  16 травня 2014 року в Національній опері України ім. Т.Г.Шевченка відбувся вечір-реквієм, присвячений 70-річчю депортації з Криму кримськотатарського народу та інших національностей. Показовим є те, що в цей же день виконуючий обов’язки Президента України О.Турчинов, враховуючи те,...

ДНІПРОГЕС

У серпні в сорок першім Наші відступали, Все за Дніпро везли, гнали. Тож надію на Дніпро усі люди мали. Переправи всі забиті, Всі броди, пароми, Худобою, тракторами, З клунками, возами Через греблю не вміщались, А то й не пускали. Нею техніка воєнна, Війська відступали. Всі шукали нижче греблі Меншої води, Ніхто не міг сподіватись Такої...

Никогда мы не будем братьями

Никогда мы не будем братьями, Ни по родине, ни по матери. Духа нет у Вас быть свободными – Нам не стать с вами даже сводными. Вы себя окрестили “старшими” – Нам бы младшими, да не вашими. Вас так много, а, жаль, безликие. Вы огромные, мы – великие. А вы жрете все, вы  маетесь, Своей завистью...