Рослини дендропарку / Чи знаєте ви?!!!

Важлива інформація про постійну Божу підтримку усім нам…

З побажанням термінового просвітлення свідомості, каяття і постійної молитви.
Анатолій Потопальський, учасник Зустрічі з Божою Матір’ю 35-років тому у с. Грушеві на Львівщині (див. інтернет:
Грушівське чудо – тридцять років опісля

Воскресение веры. Чудо в Грушеве 1987 года

Как я посещал Грушевское чудо 1987 год. Часть 2я

Грушевское чудо. ВВС, Лондон, радиопередача от 29 ноября, 1987 года

Чудо в Грушеве. Часть 4я. Итоги, размышления, заключения)
Свідок цих подій – верба Богородицька цілюща. (свідчення і описання верби додається).

Верба Богородицька цілюща – пророчий Божої Матері дарунок, для українського народу – порятунок

РОДИНА ВЕРБОВИХ

Верба ламка (Salix fragilis L.) — вид рослин з роду верба.

  1. Передмова: Історично-біографічний нарис про вербу-цілительку та її шанувальників-цінителів.

Верба здавна цінується в Україні, як прекрасне цілюще медоносне дерево вітчизняної флори та як один з національних символів нашого народу поряд з тополею, дубом, калиною…

Як писав наш славнозвісний і нині призабутий невдячними нащадками поет Василь Симоненко у відомому вірші «Синові»: «…і якщо впадеш ти на чужому полі, то прийдуть до тебе верби і тополі…». Найважливіша за понад 1000-ліття після Хрещення Русі-України серед обрядових символів вона є святим символом Передвеликоднього дійства для усіх християн нашого краю. Її не тільки освячують за тиждень до Великодня, а й цінують, як цілющу захисницю здоров’я. Хто з нас не пам’ятає з дитинства оздоровчій святковий день Вербної неділі після спеціального молитовного освячення у храмах. Завжди в цей час бралися розквітлі пухнасті гілочки верби – нашої національної красуні, яку використовували замість пам’ятних євангельських пальмових гілок у Єрусалимі, встеляючи дорогу нашого Господа Ісуса Христа під час Його переможного входу до святого міста на неминучу земну смерть до Життя Вічного. При цьому старший у сім’ї символічно бив усіх родичів гілкою верби по плечах, промовляючи: «Верба б’є! Не я б’ю. За тиждень Великдень! Не хворій, не вмирай – Великодня дожидай!». Пізніше у селах таке дійство відбувалось і з худобою…

Давно відзначено спеціалістами, що у Вербний і Великодній тиждень спостерігається найнижча захворюваність і смертність у християнських державах. Цей факт підтверджують всі християни планети Земля, кількість яких у 2019 році досягала, за даними статистики з сайту Всесвітньої Християнської Ради 2,5 млрд. чоловік.

1. Грушівська ікона Божої Матері.

 Для жителів України, які віддавна називали вербу «цілителькою» особливого значення верба набула  після пам’ятного явлення Божої Матері (Грушівське чудо) на Львівщині у селі Грушів, яке розміщене поряд з курортом Трускавець, у пам’ятний день річниці 26 квітня 1987 р. – через рік після планетарної і найбільшої у світі рукотворної Чорнобильської техногенної катастрофи. У народі це нове Чудесне Явлення Божої Матері, яке повторилося черговий раз після описаних раніше протягом кількох століть під час смертельних епідемій чуми, холери, тифу, та інших морових лихоліть.

Два століття тому, на місці каплиці Пресвятої Трійці в селі Грушів росла стара верба з великим дуплом. На її гіллі висіла ікона Пресвятої Богородиці, а з дупла черпали цілющу воду. Стара ікона (див. фото 1, 2), яка написана у 1806 році і свідчить про цілюще джерело Божої Матері в дуплі верби, і зараз перебуває в оновленому храмі села Грушів на Львівщині. Першою явлення Божої Матері 26 квітня 1987 р. побачила дівчинка Марія Кизим, родина якої проживала поряд з давно зачиненою церквою.

Тоді ж більшовицький уряд України та й усього Радянського Союзу приклав надзвичайних зусиль і методів для приглушення вкрай важливої події для підняття духу і зміцнення віри нашого народу. Були максимально обмежені публікації у пресі та інформація на радіо і телебаченні. А район села, де розміщена каплиця з балконом для проповіді священників, оточений спецвійськами і міліцією тодішнього режиму, які забороняли в’їзд немісцевих громадян і вкрай обмежували пересування місцевих жителів, і навіть контакти приїжджих з місцевими свідками Явлення. При масових зусиллях винахідливих паломників з усіх кінців України, СРСР та сусідніх країн біля Святого місця збирались тисячі небайдужих. Особливу роль в інформації про Грушівське чудо та завдяки допомозі моїх однодумців, друзів і вдячних колишніх місцевих пацієнтів мені з родиною пощастило впродовж двох днів спостерігати це Видіння Явлення Божої Матері з Немовлям на балконі церкви вдень та ввечері у вигляді рухомої темної тіні, а пізно вночі – у яскравому святковому вбранні біля куполу церкви.

2. 1987р. с. Грушів біля старої каплиці Святої Трійці.

Старожили-сусіди, що проживали біля храму, передали тоненьку брошуру про Грушевське чудо для ознайомлення з його історією впродовж століть. Тоненька книжечка видана у 1913 році священником, прізвище якого «Коростенський». Воно походить від назви районного центру на Житомирщині м. Коростеня, поблизу якого проживали мої батьки і родичі – нащадки одного із найдревніших родів Древлянського краю. Зараз, на їхньому обійсті у селі Ходаки, на базі сторічної хати дідуся Данила і бабусі Параскеви, формується на громадських засадах садиба-музей. Детально про згадану книгу і інші, де описане чудо у Грушеві, допитливі читачі можуть прочитати в інтернеті в розширеній підбірці друкованих та відео-матеріалах.

Цікаво, що при спробі зняти відео-фільм, або зафіксувати на фото Явлення Божої Матері, зображення зникало. Образ Божої Матері, який ми всі чітко бачили з двору найближчого до церкви сусіднього будинку, зникав і не проявлявся на плівках фотоапаратів. Не проявився Він і на відзнятій професійним фотографом, моїм шваґром, нині покійним, Ярославом з м. Миколаїв обласного центру Миколаївської області, де тепер точаться запеклі бої.  Разом з тим, на його плівці чітко проявилась будівля церкви.

Вночі за допомогою віруючих сусідів, що проживали біля церкви, мені пощастило дістатися до розміщеної в приміщені церкви, вікна і двері якої були забиті дошками, древньої криниці та набрати цілющої води. Привезти її з цього Святого Місця мене попросила одна з моїх пацієнток Марія Родіонівна, що проживала в Хойницькому районі Білорусії. Вона мала Божий Дар провидіння, довгий час хворіла після тривалого безуспішного лікування невиліковною хронічною хворобою – склеромою, і сказала, що завдяки допомозі Божої Матері з цією святою водою, та призначеним нами, і скорегованим Божим провидінням її лікуванням стане зовсім здоровою. При цьому, за її словами, вона уникне запланованого викритими раніше нею злочинцями вбивства і проживе, відведений Богом земний час. Так воно пізніше і сталося…

 Святої цілющої води мені вдалося дістати з наповненої нею вщерть старої криниці через лаз під фундаментом занехаяної каплиці. А з навколишніх старих верб, нащадків древньої, вже зрізаної через старість верби, з джерелом у дуплі, і утвореної стовбуром криниці, мені вдалося зламати кілька десятків пагінців і взяти на укорінення. Ці гілочки були посаджені нами у старі відра, заповнені піщаним ґрунтом, і поставлені на укорінення на вегетаційному майданчику в Інституті молекулярної біології і генетики Національної академії наук України з постійним регулярним поливом звичайною водою з водогону. До кінця осені вони добре укорінилися, підросли до висоти 0,3-0,5 м і були використані на пересадку у дендропарк «Перемога» та на садибах віруючих колег-однодумців для захисту від усіляких негараздів. Одна з цих гілочок – найпотужніша, впала з відром між риштування вегетаційного майданчику, і… про неї забули. Під кінець весни наступного року укорінена верба ще значно підросла, і при спробі взяти відро було помічено її активне вростання корінням в прилеглий ґрунт через дірки у дні металічного відра. Тому було вирішено викопати її восени і пересадити.

 Восени виявилось, що потужне коріння укоріненої 15-ти см гілочки, життєдайного подарунку від Божої Матері древньої легендарної верби, розірвало металічне оцинковане відро. Висока в людський зріст верба прикрасила дослідні цементні ємкості з піском, які використовувались для відбору злаків та інших рослин, здатних до активного життя і плодоношення на збіднених на азот ґрунтах завдяки молекулярно-генетичній передачі властивості до засвоєння атмосферного азоту і можливості використання цього явища без застосування мінеральних азотних добрив. Ця робота виконувалась разом з З.Ю. Ткачуком, тодішнім  старшим науковим співробітником відділу модифікації структури біологічно-активних речовин (МСБАР) (див. авторські свідоцтва і численні спільні публікації).

Цілющі нащадки цієї верби, сотні яких вирощують наші однодумці, та друге покоління їх нащадків рятують від багатьох бід своїх нових господарів, починаючи від дендропарку «Перемога» в с. Ходаки на Коростенщині. Тому ми закликаємо усіх небайдужих, особливо в умовах найжорстокішої сучасної війни нашого народу, ознайомитись про Грушівське чудо в інтернеті та численних публікаціях і відеоматеріалах. Принагідно хочемо нагадати про тривалі і неодноразові спроби Бога, Божої Матері і святих врозумити наш народ і допомогти йому.

Зокрема, на сайті журналу  «Педагогіка толерантності» опубліковані продиктовані матеріали тривалого спілкування з Господом Ісусом Христом нашої колеги Ж.О. Крученко, старшого наукового співробітника з інституту фізіології академії наук України ім. академіка О.О. Богомольця. Вона була відомим фахівцем при вивченні проблем пам’яті та свідомості, про що можна прочитати в інтернеті. Впродовж понад двох десятиліть вона регулярно записувала продиктовані Господом звернення до наших сучасників українською, російською і слов’янською мовами. Однак, незважаючи на статтю Ж.О. Крученко під назвою «Пути духовного преображения» у Міжнародному журналі і наші численні звернення до віруючих різних конфесій, вчених, і особливо біофізиків і молекулярних біологів, яким у першу чергу адресована стаття та інші записані нею матеріали, достойного інтересу до цього часу непомітно. Душа болить, що наш сучасник загруз в матеріальних благах, а духовне життя залишається за межами його свідомості. Навіть планетарна Чорнобильська катастрофа керівництвом держави, вченими і самим народом забута. Її трагічні наслідки спостерігаються понад 30 років в здоров’ї людей і знищують тисячі життів в Україні та за її межами. Нажаль, така ж реакція спостерігається і на теперішню війну, наслідки якої абсолютно непередбачувані. Подібна доля спіткала і інші звернення Божої Матері до нашого народу (див. Кулевчанське дивоЧудотворна Київська ікона Божої Матері «Призри на смирение» у Введенському монастирі м. Києва, Зарваницька ікона Божої Матері, Боянська ікона Божої Матері, яка плаче на Буковині та інші).

  А тепер про саму вербу та її цілющі і корисні господарські властивості для всіх пасічників, травознаїв та небайдужих до збереження довкілля наших сучасників:
2.Описання верби.

Верба Богородицька цілюща ламка належить до найпоширеніших красунь України. Її родичі налічують майже 120 видів і десятків форм, мають представників серед високих дерев і різноманітних за зростом і формою кущів. Всі вони – біла, козина, ламка, попеляста, гостролиста – медоноси, люблять вологі ґрунти, тому зустрічаються частіше біля водойм. Допитливий читач знайде описання усіх видів в окремих статтях, монографіях та інтернеті. А ми зупинимось на характеристиці ламкої верби Богородицької цілющої.

Вона добре росте на заплавах річок, вологих луках, лісах, біля будинків, в парках. Використовується для озеленення. Завдяки ламкості гілок особливо після буревіїв швидко розноситься водою та вітром на значні території. Пагони легко укорінюються, швидко ростуть і через 5-7 років перетворюються в могутнє красиве дерево – медонос (див. фото 3).

3. 15-річна верба на околицях Києва, вирощена нашими однодумцями.

Крім цього, часто прихильники верби вирощують з неї «живу огорожу», забиваючи ранньою весною затесані товсті кілки із свіжої верби, висотою 1,5-2 м на глибину 0,5 м з постійним поливом, з наступною обрізкою для формування крони.

На кожному обійсті, при кожній установі верба Богородицька цілюща активно виступає як захисниця здоров’я і оберігає від багатьох неприємностей. Особливо цей факт спостерігали наші колеги та однодумці з Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Поступ жінок-мироносиць». Голова цієї організації – Зоя Володимирівна Ружин, відома поетеса і громадський діяч, заслужений працівник культури України.

Верба –  ранньовесняний медонос (див. фото 4), джерело меду та пилку, який бджоли використовують для весняного нарощування сімей. За даними науковців 1 квітка за час цвітіння виділяє 2,5-3 мг нектару, а медпродуктивність досягає 45-100кг на га.

4. Трудівниця бджола на весняному зборі пилку і меду з цілющої верби.

Використовують деревину верби у столярному виробництві, для різьблення, виготовлення музичних інструментів. Завдяки швидкому зростанню верба разом з тополею, як національні символи України, має перевагу серед інших дерев в малозаліснених регіонах, де використовується також, як паливний матеріал. Цей факт достойно оцінили наші земляки під час складної енергетично-паливної кризи в умовах війни.

Разом з групою активних віруючих с. Грушів при допомозі відомої, але, нажаль, уже покійної цілительки Алли Йосипівни нами було складене аргументоване прохання до правлячих архієреїв Москви та Києва про невідкладне відкриття і функціонування храму у селі Грушів. Прохання було задоволено досить швидко, а після офіційного відновлення греко-католицької церкви каплиця перейшла до неї з московського патріархату. А нам, завдяки Божому провидінню, разом з однодумцями вдалося розробити, обґрунтувати і з великими труднощами втілювати в життя нову ефективну сучасну цілющу оздоровчу систему Духовного і молекулярного оздоровлення людини і збереження довкілля (див.сайти ІОВНУ, журналу «Педагогіка толерантності» і фб ІОВНУ).

Верба для людини завжди є визнаним лікарем. Зважимо всю користь від її присутності поряд з людиною. Як відзначає відома цілителька і травознай Оксана Піон, деревна рослинність взагалі є потужним очищувачем повітря в атмосфері та стратосфері. А доросла верба своїми потужними гілками та водоспадом листя, як шатром закривають від бруду і пилу велику площу ділянки, на якій зростає, постачаючи при цьому в повітря кисень, потрібний для життя людей. Крім того, верба поглинає велику кількість вуглекислого газу, що постачається в свою чергу для життя рослин людиною. Таким чином, відбувається обмін речовин між людьми та деревами.

Як кажуть шанувальники верби, її величність, зелений колір листя весною та літом, легкі заколисуючі рухи водоспаду гілок  при коливанні вітру, заспокоюють нервову систему, знімають головний біль, депресію і наповнюють радістю.

Верба ділиться з людьми для лікувального ужитку листям, гілками  і корою. Користуються здебільшого корою та листям. Настої з листя п’ють при гастритах та виразках шлунку, кишківника, геморої. Настій кори споживають при вірусному гепатиті, при нестравлені їжі у шлунку, запалені сечових шляхів, гінекологічних хворобах,  хворобах селезінки і печінки (коли вони перевантажені токсинами), при проносах і дизентерії, глистах. Відвар кори вживають при головному болі, застуді й кашлі, ревматизмі, подагрі, неврозах і невралгіях, як кровоспинний засіб при всіх видах кровотеч (шлункових, легеневих, маткових, гемороїдальних), а також у всіх формах опіків (термічні, променеві, хімічні). Цим же відваром зводять бородавки, мозолі, та використовують при митті голови для активного росту волосся і усунення лупи. Добрі результаті одержані при застосуванні настою чи відвару кори у вигляді ванночок або компресів для ніг при флебітах, слабкості м’язів ніг після важких хвороб, розширенні вен кінцівок. Також цим відваром обмивають рани і виразки. Зовнішньо ним полощуть рот при стоматиті, пародонтозі та горло при ангіні й тонзиліті.

При діареї доступний кожному відвар кори верби – 1 ст.л. подрібненої кори заливають склянкою окропу і доварюють впродовж 30 хвилин на водяній бані, п’ють по 2 ст. л. три-п’ять разів на день.

З давніх-давен використовувалися відвари гілочок верби при лихоманці. Доведено, що цій напій  (як і відвар із листків та кори верби) сприяє виробленню в організмі інтерферону ендогенного походження, який має ефективну противірусну дію, тому при застудах та вірусних захворюваннях є незамінними ліками. Цю властивість враховано сучасною фармацевтичною промисловістю при випуску дорогих ліків на основі інтерферону.

Як вказує відомий науковець і знавець народної медицини, професор Т.Гарник: «Енергетична сила цього дерева також важлива. Коли вам сумно, маєте камінь на душі, підійдіть до верби, сховайтеся в її затінку, послухайте, як вітер шелестить у кроні, як ніжно шепоче листя, – дерево забере ваш смуток й поплаче разом із вами. Адже всі фізичні недуги починаються на психосоматичному рівні. Недаремно у Східній Європі вербу називають сум-деревом, вірять у те, що вона забирає в себе фізичний біль і душевні муки того, хто поруч. У дохристиянські часи вербу вважали символом народження й відновлення прихованої енергії.» Крім того, за спостереженнями професора Т. Гарник «верба схожа на жінку, з одного боку – «плакуча», з іншого – стійка до всіляких випробувань долі», тому народна медицина обрала вербу для лікування жіночих хвороб. Зокрема, при маткових кровотечах та інших гінекологічних проблемах допомагає такий відвар: 1 ст. л. подрібненої кори на склянку окропу, настоювати в термосі протягом 5–6 годин, пити тричі на день по столовій ложці через 30 хв. після їди, а у разі посиленої кровотечі – 6–7 разів на день таку саму дозу.  

Серед лікарів ще й дотепер часто застосовується, запропонований відомим знавцем народної медицини А.Д. Туровою, популярний рецепт: взяти порівну по 10 г – квітів липи, ягід малини, листя підбілу, кори верби, плодів ганусу. Одну столову ложку суміші заварити в двох склянках води, кип’ятити 10 хвилин. При простуді пити гарячим по 0,5-1 склянці 2 рази на день, а також цей настій вживають при таких хронічних захворюваннях, як туберкульоз, малярія, бронхіти, пневмонія та багатьох хронічних кровотечах, як кровоспинний засіб. 10 г. кори верби прирівнюють до таблетки аспірину.

Цікаво відзначити, що спеціалістами колишнього Алма-Атинського медичного інституту ще в часи СРСР ефективно використовували свіжі відвари кори для обробки ран, та обеззаражування рук хірургів, завдяки антибактеріальної дії верби. Особливо це важливо в наш час воєнного лихоліття в Україні при масових пораненнях і недостатності сучасних ліків.

Хотілося б звернути увагу на особливо цілющий напій нашого власного виготовлення, який використовують наші однодумці впродовж останніх десятиліть особливо при виснажливих та важких захворюваннях: злоякісні пухлини, ускладнення після променевої терапії, туберкульоз легень і кісток, туберкульозний вовчак, малярія, дизентерія, атеросклероз, захворювання шкіри, розлади сну. Після освячення пагінців верби у Вербну неділю відбирають по 7, 9, 12 гілочок, ставлять відповідно у три однолітрові банки і заливають по вінця водою кімнатної температури. Якщо освятити вербу не було можливості, у кожну банку додають по кілька крапель освяченої Хрещенської води і залишають усі банки з пагінцями в освітленому місці на 28 днів. При цьому на верхівках пагінців з’являються листочки і зелений приріст, а у воді вони вкриваються тоненькими біленькими корінцями. Сім пагінців з першої банки обрізають зверху і знизу максимально подрібнюють, а обрізані стебла подрібнюють, розрізаючи на 1-2 см. Цю масу поміщають у ту ж банку, до якої доливають авторського оздоровчого напою «Молодість». При відсутності напою «Молодість» до водного настою додають 2 столові ложки яблучного оцту. Після цієї процедури комплекс настоюють на протязі 7 днів. Після чого одержаний напій проціджують і зберігають в захищеному від світла прохолодному місті. Закривають герметично. Вживають тричі на день, бажано перед прийомом їжі: дорослим – по 1/3 склянки, а дітям до 12 років – в тій же кількості, бажано з однією чайною ложкою меду. Використавши напій першої банки із 7 пагінців, аналогічно готують напій з другої банки з 9 пагінцями, після другої – аналогічно готують третю банку з 12 пагінцями. При інтенсивному випаровуванні води з банок в процесі росту пагінців , додають воду по вінця кожної банки. Такі курси оздоровлення проводять у травні-червні та жовтні-листопаді впродовж 3-х років.

Відчутне покращання стану здоров’я після використання цього напою відзначають хворі з такими порушеннями духовного стану, як депресія, розлади сну, нав’язливих сновидіннях, порушеннях пам’яті і забудькуватості, заїканні, енурезі, особливо у дітей.

Таким чином допитливий читач зрозуміє, що верба б’є нас не тільки у Вербну неділю, вона б’є на сполох усю приспану постійними брехливими обіцянками добра, багатства і радості нашої нації, які ніколи не виконувались і ніколи ніким всерйоз не перевірялись. Тож терміново схаменімось, бо часу в період Апокаліпсису, передбаченого Апостолом Іоанном Богословом через Святого Духа, у нас, нажаль, немає [див. Новий Завіт, Одкровення Апостола Іоанна Богослова (Апокаліпсис)].

А.І. Потопальський.
м. Київ, свято Трійці і Святого Духа, червень 2022 р.