Журнал неодноразово розповідав про цього пана та його брутальні вчинки.

Зокрема і про його протипухлинний препарат Україн.

05.02.2009 р. з трибуни Всеукраїнських громадських слухань стосовно впровадження в масову медичну практику самого ефективного в світі препарату проти раку Амітозину, інших чудодійних ліків А.І.Потопальського заступник Голови Держуправління справами Президента України Р.Л.Валіхновський сказав:

«Україн являє собою слабку копію Амітозину та ще й украдену Новицьким у Потопальського».

В минулому № 2 журналу за 2012 р. надруковано Наказ МОЗ України № 788 від 14.11.2011 р. про «Заборону застосування лікарського засобу Україн» та «припинення дії реєстраційного посвідчення», виданого МОЗ ще в 1998 році, і «діяло» воно 13 років. А от Амітозин ні до, ні після того, ні сьогодні те ж МОЗ так і не зареєструвало і застосовувати не дозволяє.

Чимало матеріалів про Новицького розміщено в Інтернеті.

Серед них привертають увагу принаймні два.

В першому під назвою «Берегись профессора, распространяющего Украин», автор Олесь Шевчук 12.05.2011 р. розповідає, як він зняв про Новицького два відеофільми – один в Австрії, другий в Україні, і будучи до безтями закоханим в нього, від всієї душі пропагував, прославляв і його самого, і його Україн. А коли на рак захворіла його давня, добра подруга Людмила, він негайно порадив їй лікуватись виключно Україном. Однак через 10 місяців такого лікування вона померла.

Це був важкий удар для нього, змусило його відкрити очі і критично подивитись на свого кумира, ретельно проаналізувати все, що він про нього знав.

Перш за все, він пригадав, як під час зйомок Новицький чіплявся до нього і інших молодих мужчин знімальної групи, загравав з ними, лапав за статеві органи тощо. І він зрозумів, що це не доктор, а «престарелый извращенец», гомосексуал. Пригадав, як при ньому він по телефону призначав то один, то інший курс лікування одному й тому ж хворому. А це свідчить, що його геть не цікавить здоров’я  хворого, а лише його гроші – по 100 доларів за кожен з трьох щоденних прийомів його ліків, тобто 300 доларів в день.

Далі Шевчук намагається з’ясувати, наскільки ж насправді ефективний Україн при лікуванні раку. Виявляється, що цей препарат в жодній країні не пройшов повного курсу клінічних досліджень і тому заборонений в багатьох країнах, перш за все, європейських. Він наводить висновки фахівців про те, що Україн має наркотичну дію, знімає болі у хворих, але не лікує їх від раку. Стверджує, що при цьому лікуванні померли сотні хворих, з яких Новицький викачав шалені кошти, роздяг їх до нитки і тепер їхні родичі в різних країнах подають на нього до суду.

*

У другому матеріалі під назвою «Смотрящий» за украинской политикой: доктор Василий Новицкий» автор Олег N, працівник «знаменитого издательства» 27.06.2011 р. розповів, як ще студентом 3-го курсу журфаку, будучи теж закоханим в Новицького і отримуючи від нього непогані гроші, він 5 років (з 1999 по 2004 рр.) писав про нього хвалебні оди. Однак з часом, подібно Шевчуку, отверезів і побачив, що
«за маской добропорядочности и добродушного весельчака скрывается расчетливое и недружелюбное нутро, стремящееся использовать любой предлог для личного обогащения и власти над окружающими!».

Обидва автори вбачають свій великий гріх у тому, що прославляли Новицького, каються і закликають до цього інших журналістів, що вчинили той самий гріх.

**

Нещодавно телеканал «Інтер» в програмі «Подробиці» оприлюднив таку інформацію:

Австралійська поліція заарештувала Новицького і вивчає матеріали його звинувачень у тому, що препарат Україн не зареєстрований в Австрії, однак продається на її території. Не зареєстрований він і в Франції, де нібито виготовляється.

Журналіст телеканалу зустрівся з дружиною Новицького. Вона обурена рішенням нашого МОЗ про скасування реєстрації і заборону продажу Україну. Сказала, що її чоловік мав намір подати за це в суд на Україну, однак арешт йому завадив.

Згадана вище журнальна публікація закінчена вимогою притягти керівників МОЗ до кримінальної відповідальності і суворо покарати.

Тепер вже відомо, що Новицький арештований, знаходиться під слідством.

Тож настав час з’ясувати:

– Коли ж, нарешті, заарештують наших керівників МОЗ, проведуть слідство, суд і покарають?!

 

РЕДАКЦІЯ “Педагогіка толерантності №3-4 2012 рік”