Оздоровимо Відроджену Націю, Відродимо Довкілля – ОВН ВЕДЕ*

*Адаптований передрук представленої книги до вимог сайту

Випуск 1

Я громом розбуджу заснуле покоління. І блискавицями вкажу дорогу до спасіння (А.І. Потопальський «Монолог Богдана», Берестечко, липень 1974 р., Львів, січень 1975 р.)

« …   Якщо запитають … »
« … я їм розповім із погордою в серці… »

«Українська нація буде щасливою і прославленою у віках»
(А.І. Потопальський, 2012 р.)

Київ 2021

Редакційна колегія:

О.І. Болсунова,
О.І. Василенко,
О.А. Вєдєнєєва,
І.І. Воробйова,
Н.О. Горовенко,
Л.А. Заїка,
В.Ф. Дрозда,
В.А. Кацан,
М.В. Коркішко,
І.О. Нецора,
Л.Л. Радухівська-Яворська

ЗМІСТ

Вступ А. Листопад3
Вірші А.І. Потопальського4
Вірші і поздоровлення однодумців А.І. Потопальського28
Про автора і його Систему «Духовного і молекулярно-генетичного оздоровлення людини і збереження довкілля»56
Рекомендації доктора А.І. Потопальського для комплексного оздоровлення, лікування та профілактики злоякісних і доброякісних пухлин, вірусних і імуноагресивних захворювань61
Започаткований А.І. Потопальським громадський рух порятунку здоров’я та довкілля65
Монографії, біографічні матеріали та відео про А.І. Потопальського67


СЛОВО – ЛИСТЯ НА ДЕРЕВІ МОВИ

«Я громом розбуджу заснуле покоління.
І блискавицями вкажу дорогу до спасіння»
А.І. Потопальський

Бог дає людині таланти. Кожній і багато… Щоб вона їх примножувала! Примножиш – збагатієш стократно. Загубиш – ніколи не проростеш. Ні квітом, ні зерном… Додається тому, хто примножує. І відбирається від усіх, хто знищує.

Завжди знала, що всі діти народжуються поетами. То потім життя робить нас прозаїками і скептиками. Поетична душа зостається лише у вибраних. Багато покликаних, вибраних – мало. Не забуваймо біблійних істин.

Один незвичайний штрих із Великого шляху такого Вибраного. Ось перед Вами – науковець зовсім в іншій іпостасі. Не будемо прискіпуватися до рим і до ритму, до сирих стоп і різнорядковості. Техніка що? Техніка – то наживне. Головне, що поезія таки народилася.

Вдумаймося пильніше в поетичні больові схлипи і вибухи душі, сповненої любови до Рідної Землі. Який сплеск поетичного мислення! – Та як листя на дереві здерти, то з’являється поросль нова. – А які гарні образи! Древляни із древньої легенди перетворюються  в наших сучасників: в Білошицьких, Дідківських, Ходаківських… У стрільців Потопальських! В Лісовських і в Коростенців.

Це написано в 1972-1975 рр. То були роки, коли  так  і   про  це  писати не можна було. Небезпечно для життя! А писав молодий ще тоді науковець Анатолій Потопальський. Тільки читаючи ту вранішню опоетизовану сповідь, можемо зараз зрозуміти, чому геніальний генетик до цих пір не виїхав з України. З України, де не цінується ні наука, ні наукові відкриття. А живе тут все життя в постійній боротьбі і напрузі!

Отож, і не дивно, що видатний вчений зберіг в своєму серці поетичне зернятко. І це дуже цікава для істориків віха на його творчому шляху. Геній, який керує генами, вдосконалюючи їх, змінює логотипи рослин, творить нові форми рослинного життя, не може не прагнути пісні і поезії.

Бо кожна його нова рослина чи лікарська форма – це свого роду Поезія з Великої букви. То ж ясно, що не вихлюпнути свій біль і свою любов у слові – це була нестримність, яку стримати неможливо.

Якби А.І.Потопальський не став всесвітньовідомим вченим, – то, напевно, таки став би класним відомим поетом. Поетом, в якого прадід – Іван Котляревський, а дід – Тарас Шевченко. Але переміг таки Богомолець і Вернадський, які посвятили його науці і природі.

З роси-води, з хліба-зерна, з молекули-матриці – до ста років!

Антоніна Листопад
Член Національної Спілки письменників України
Лауреат премії імені Василя Стуса
19 лютого 2018 року Божого          

МIЙ РОДОВIД

Якщо запитають мене iноземцi,
Хто я, i де мiй Родовiд?
Я їм розповiм iз погордою в серцi
Про весь невмирущий свiй Рiд.

Мiй прадiд – Iван Котляревський
Керманич – Сковорода.
Колискою стали лiси Коростенськi,
Наснагу давала джерельна вода.

Я дiдом вважаю Шевченка,
Хоч батьком народу вiн є, –
Сказав так мiй брат Симоненко,
Шукаючи кредо своє.

А мудра бабуся ще змалку*,
Своїх же не мала дiтей,
Спiвала нам пiсню про Мавку,
Плекала любов до людей.

Навчив Богомолець вклонятись науцi,
Любити природу – Вернадський,
Прожити буремно, у вiчному русi,
I дива творити, як в казцi!

У космос дорогу вказав нам Кибальчич,
Цю мрiю здiйснив Корольов,
Пулюй**, бувши зрячим, незриме побачив
Хоч iншим вiддано трiумф перемог.

Щасливий, що Матiр у всiх нас єдина
В усiх, з Родоводу мого –
Квiтуча й родюча моя Україна
Сувора на ласку до сина свого.

                       Київ, червень 1974 р

________________________________________________________________________
* Лариса Петрівна Косач (Леся Українка)
** Українець Пулюй вiдкрив у лабораторiї Рентгена Х-променi, що пiзнiше були названi рентгенiвськими

КОЖНОМУ З НАС – СУЧАСНИКАМ  І НАЩАДКАМ

Радій, радій, радій –
Ти народився в ній,
Дарованій Богом країні –
Прославленій і Невмирущій
   УКРАЇНІ

Дотримуйся Заповідей Божих,
Шануй даровані всі дні погожі
І Богові та Батьківщині все віддай,
Не забувай про пекло й Рай.

Прийшов в цей світ –
Служи ти Богу і народу,
І скільки проживеш ти літ
Не забувай про цю угоду.

Київ, грудень 2019

МОВА НАРОДУ

Не судилось нікому здолати
Україну в відкритім бою,
І тому завжди ворог завзято
Ставив пастку підступну свою.

Пастка ця безсоромно і люто,
Сивиною покрита віків,
Намагалась в кайдани закути
Життєдайної мови засів.

Тая пастка стояла століття
Коло серця народу мого,
А над ним пронеслись лихоліття,
Вириваючи душу його.

В тую пастку ішли перевертні –
Пустоцвіти народу свого,
Що за гроші й під острахом смерті
Продавали багатства його.

Той, хто мову забув Батьківщини,
Пустоцвітом на світі прожив,
Не помножив він слави Вітчизни,
Не залишив їй вірних синів.

Пустоцвітом були яничари,
А в шляхетство князі подались.
І цариці під силою чварів
Навіть вже козаки піддались.

Пустоцвіт – це немов шумовиння*,
Що злітає з поривом вітрів.
З пустоцвіту не буде насіння,
Пустоцвіт не приносить плодів.

Яке ж серце у мого народу
І яка непокірна душа!
Він віками боровсь за свободу,
Аби воля нарешті прийшла.

Душа й серце цілого народу –
Невмирущая мова жива.
З нею впали борці за свободу,
З нею виросла зміна нова.

Відзвонили дзвони похоронні:
“Малоросским наречьям – в быту”
Заспокоївся цар, всі довкола,
Підписавши ухвалу таку.

У запеклій борні й круговерті
Відмирали вагомі слова,
Та як листя на дереві здерти,
То з’являється поросль нова.

Слово – листя на дереві мови,
Вираз влучний – це його кора,
Діалекти – гілки парослеві,
Дума й пісня – то міць корнева. 

В українців міцний корінь мови
І тому знов квітує вона,
Милозвучна й жагуча,  як пломінь,
Наче чиста криниця без дна.

с. Седово, Азовське море, 1972 р

_______________________________________
* Так народ трактує пустоцвіт у рослин, хоч він є джерелом чоловічої інформації при запиленні.

ЗУСТРІЧ З ПОЛІССЯМ

До болю знайоме
І рідне Полісся.
Сосна бурштинова
Царює тут в лісі,

А поруч береза,
Ялина велична,
І килим з дерези
Прослався навічно.

Тут вільхи могутні,
Тамуючи спрагу,
Грунт сушать відчутно,
Дарують наснагу.

Дуби велетенські
Розкинули віти,
В лісах коростенських
Проживши століття.

А ген на узліссі
Тріпоче осика,
Синіє крізь листя
Буях – голубика.

Чорніє на долах
Чорнява чорниця,
В рубінових гронах
Червона брусниця.

Тут гречка біліє,
Жовтіють жита,
Льон ніжно синіє,
Зріс хміль на дротах.

Скрізь мичка купчаста
І верес терпкий.
Це тут я мав щастя
Топтати стежки.

Маленькі озерця
В піщаних грядах.
Все мило тут серцю,
Все бачу я в снах.

Я бачу,  як мама
Несла сухаря,
Від втоми упала,
Ідучи здаля.

На хліб проміняла
Всі речі прості:
Про мене подбала,
Щоб дужим зростить.

Як німці збирались
На розстріл вести,
Як з шкіри здирались
Корости пласти.

А дід мій Данило
Кремезний, стрункий
Як з’їв я чорнило,
Став лікар меткий.

Від смерті не раз-бо
Мене рятував,
А я надто рано
Його поховав.

Він все передбачив,
Щоб в “люди” я йшов
Тепер лише бачу –
На жертви пішов.

Я виконав вірно
Його заповіт,
І вийшов в погідний,
Широкий  цей світ.

Ходаки – Київ – Донецьк.
25-29  березня 1975 р.

ДРЕВЛЯНСЬКА ЛЕГЕНДА

Мої предки – сміливі древляни
Берестяні закони писали.
Хто закон той зламати посмів –
На березі відразу висів.

Так загинув колись і князь Ігор,
Що невчасно пішов по данину :
На березі був Ігор роздертий,
Не придумати гіршої смерті!

На жаль, ненадовго
Настала свобода:
Вже суне із Києва рать
Народ деревлянський карать.

В річках потопила
Стрільців Потопальських,
В лісах перебила
Лісовських й Рафальських.

В Пашинах вмирали
Незламні Пашинські,
Струпи не змивали
На ранах Струпинські.

Лиш коні хропіли,
Кусали вудила.
На смерть за Вітчизну
Ішли Закусили.

На герць піднімались
З гаїв Білошицькі,
Безстрашно рубались
Полки Новаківські.

Дідам поклялися
Хоробрі Дідківські,
У бій подалися
Старі Ходаківські.

І ось в Обиходах
Зібрались в поході,
Та й вдарили з тилу –
Тікала княгиня.

Лиш хитрістю, підло княгиня
Тоді Коростенців зломила :
Пустила з вогнем горобців, –
Згоріли відважні стрільці,

На трупи загиблих дивилась,
Хоробрістю їх захопилась,
В скорботі по згиблому князю
Віддала належне й звитязі:

У скелях гранітних на схилах
Усіх поховати звеліла
А бранцям древлянським хоробрим
Вона дарувала свободу.

Веліла зібратись
На пир перемоги,
Сиріт всіх віддати
В церкви і остроги.

Хай служать в прислугах,
Хай тужать в неволі
Хай плачуть, і в мурах,
Забудуть про волю.

Та враз щось шпигнуло
У серце жіноче,
Весною війнуло,
Затьмарило очі.

Пташки заспівали
В березовім гаю,
Відлунюють славу
Древлянського краю,

То князь деревлянський Ярило,
Неначе небесне світило,
Пронизливо глянув на Ольгу
І словом вразив, наче громом:

– Вертайся до Києва, Ольго,
В поході барилася довго,
Стомилася рать, поріділа,
А тут ще свобода жевріє.

Немало ти крові пролила,
Ше більше прийдеться пролити.
Ти ж жінка, що сина зростила,
Чому не даєш іншим жити?

Чом чути у нас лише стогін,
Пісень тут давно не почуєш,
Імла скрізь – від Сяну до Дону
А ти все караєш й пируєш.

Тремтіли вже губи в княгині,
А очі, неначе крижини,
Весь холод, і злість всю жіночу
Жбурнула у князеві очі.

Зібралась прожогом,
Вказала дорогу,
І мовчки на Київ
Йшла рать поріділа.

Львів – Москва, березень – червень 1975 р.

                  БІЛЯ  ПАМ’ЯТНИКА Т.Г. ШЕВЧЕНКУ У МОСКВІ

Cтоїть Тарас осліплений
Прожекторів сяйвом,
Поруч верби засмучені
На тлі небокраю.

А в погляді насупленім –
Невимовна туга
Поховали та не встали…
… з тополь летить шуга.

Встали, Батьку, встали всюди
Повстали голодні
Підводяться гнані люди –
Йдуть на штурм колоній.

І на оновленій землі
Не буде сліду супостата,
Навіки щезнуть королі
Й імперії всіх мастей ката.

Прийдуть тобі поклонитись
Вдячні небожата
Із Європи та Африки
Ще й з далеких Штатів.

Та найбільше цими днями
Земляків Тараса –
Колись звали їх хохлами,
Пізніш – малороси.

Були вони й русинами
А то й просто бидлом.
Довго-довго гнули спину
Поки не набридло:

Піднялися знедолені
Від Карпат до Дону
Похитнулись муровані
Фортеці й кордони.

Море сліз з очей убогих,
Світлих, променистих
Зарум’янилося кров’ю
Поганців нечистих.

Степи вкрились могилами
Полеглих у герці,
Що вмирали за Вкраїну
З надією в серці.

Умирали … та вражою
Кров’ю окропили
Землю твою, Україно
Вражим трупом вкрили.

Воювали з татарвою,
Поляками, турком,
Поріднилися з Москвою –
Краще бути з гурті.

Не так сталось, як гадали
Запорожці славні,
Бо цареві і боярам
Крові було мало.

Богдана тези березневі
– Віху історичну
Підлабузники цареві
Стерли блискавично.

І вся Сибір неісходима
Забіліла рястом
Садків вишневих, що садили,
Коло хат нещасні.

На кістках білих козацьких
Зводивсь Петербург,
В Соловках гнив Калнишевський.
Невмирущим був.

Так розправились царі
З братами по крові,
Щоб забути їх пісні
І не чути мови.

Щоб забути – поховати
Народную волю,
Обіцянками приспати
Здатних взяти зброю.

Hi, не вмерла Україна
І воля святая,
Хоч перевертнів зростила
Що й ліку не знає.

Бо зростали Кибальчичі-
Батьки Корольових,
З’явилися Заболотні, Труші, Коцюбинські
Підводиться із темряви
Народ Український!


Народ такий не загине,
Хоч трупом поляже,
Бо устами свого сина
Онукам накаже:

Обніміться, брати мої,
Забудьте про чвари
І в сім’ї своїй єдиній
Здобудете слави.

Схаменулись брати твої
Забувають чвари
Об’єдналися в єдиній
Могутній Державі.

Йдуть вклонятись незламному
В правді українцю –
Так лиш спраглих приваблює
В пустелі криниця.

Запитує дівча стиха неньку:
– Чому неминуче
Поруч завжди із Шевченком
Скрізь верби плакучі?

Росте верба в Кос-Аралі,
В Торонто, у Львові
Виростає в Австралії,
В Москві …, та довкола.

 – То є символ України,
Що хотіла бачить,
Чи шанують її сина.
І її, як матір.

Чи ж шанують! – Вклоняються
Пам’яті поета –
У Каневі єднаються
Народи Планети.

У Каневі прозрівають
Очі з пеленою
У Каневі набувають
Мужності герої.

А з вербами поруч нині
Дуби і тополі –
Символ сили України,
Символ слави й волі.

Москва, Київ, Львів, Канів
1968-1971 рр.

МОНОЛОГ БОГДАНА
(Біля пам’ятника Б.Хмельницькому у м. Берестечку)

Я громом розбуджу
Заснуле покоління,
І блискавицями вкажу
Дорогу до спасіння

Вітрами рознесу
Незламний подих волі.
До серця донесу
Визвольний брязкіт зброї.

Я сонцем засвічу
Забутий стяг кривавий
Сльозами його освячу
У полум’ї  заграви.

Дощами змию куряву століть,
Що ґрунт родючий запилила,
І повінню народних лихоліть
Річкам понаповняю гирла.

Гранітним кресивом я викрешу іскру
Ворожі ребра, наче в жорнах перетру,
Вогонь Свободи запалю,
Народним гнівом супостата спопелю.

Онукам думи проспіваю,
Про діда-прадіда згадаю,
Могутню поросль молоду
Під булаву всю підведу.

Бійців своїх зміцнілі лави
Я підніму на герць кривавий.
А хто поляже у двобої
На його місце стануть двоє.

… Співали кобзарі недарма
Про мовний дар той у Богдана
Один-єдиний монолог –
А став ключем всіх перемог.

Берестечко,  липень 1974 р,
Львів,  січень 1975 р.

ЗУСТРІЧ З ЛЕСЕЮ

Неначе мавка чарівна
З лісів поліських вирина,
Задумливою, тихою ходою
Зустрітися прийшла зі мною,

У рідному поліському граніті,
Дніпровими водами вмита,
Обличчя в бронзі віковій,
А в руці книжка – геній в ній.

В поставі – древня Гігієя,
В очах – вогонь від Прометея,
І крок в майбуття неозоре –
Свободи там жевріють зорі.

Попереду – роки буремні,
Позаду – всі муки нестерпні.
Попереду – слава могутня,
Позаду – життя незабутнє.

Прийдешнім нащадкам сумлінно
Переданий біль України.
Той біль спопелив поетесу
Для нас воскресив нову Лесю.

Досвітні вогні пламеніють,
В безсмертя пісні твої линуть,
Не їм же боятись досвітньої мли
За смерть – бо сильніші вони.

Покинутий вогонь твоїх пісень
Горітиме вночі, палатиме удень,
А відблиск  сяйвом відбиває
Теплом тим душу зігріває.

Ти знайшла свою зірку провідну
Не як владарку темних ночей,
Вона – промінь галактик незмірних,
Що полуду знімає з очей

Ти керманичем стала надійним
На гостинці з Каменярем,
Кобзареві була ти постійно
Зрячим, відданим проводирем

Проводжала в останню дорогу
Драгоманова – дядька свого
Батька духом, співбрата по слову
І продовжила справу його.

Вся нестримна була в пориваннях,
Та незламною йшла до мети.
Ми зустріли тебе на світанні,
Будем разом в майбутнє іти.

Київ, червень 1974 р

ПАРТИЗАНСЬКА

Повстанемо браття,
Вкраїна в імлі,
В неволі міста її й села
За волю, за щастя            !
В нерівній борні          !   Двічі
Ми стяг перемоги несемо!   !

Той стяг переможний
Нам князь заповів,
Народ освятив його кров’ю,
В загравах тривожних       !
Запеклих боїв                !  Двічі
Єднання він ніс різномов’ю    !

Від Сяну до Дону
Піднялись полки,
На Прип’яті злились в бригади.
Кують перемогу          !
В лісах козаки     !  Двічі
І ворог не знає пощади.     !

Конають загарбники,
Гинуть в страху,
Земля в них горить під ногами
Тремтять усі зрадники       !
Й темінь нічну    !  Двічі
Безбожно клянуть-проклинають.!

Всю нечисть зметемо
І в Києві знов
Горітиме стяг Перемоги.
Нехай ми помремо,        !
Та пролита кров           ! Двічі
Освітить визвольні дороги.  !

                                                   Львів-Київ, 1977 р.

   СИЛА СТИХІЇ

У горах тихенько струмок,
Змиваючи з каменю мох,
Збирав чисту воду джерельну,
Тамуючи спрагу пекельну.

Було так лиш вчора,
А нині це море –
Розбурхана сила стихії
Гуде в водовертях і виє.

Шумить водопадом,
Каміння б’є градом,
І сила-силенна води
Із гуркотом котить сюди.

На берег, на поле, на луг,
Де щойно пройшов лише плуг
І дзвінко дзвеніла коса.
Все змиє, загине краса!

Такими і є потічки,
Що миттю створили річки,
А ріки зливаються в море,
Що їм до народного горя!

с.Ясень-Львів,  серпень 1975 р.

У ЛІСІ КОХАННЯ

Замріяна тиша, лиш голуб воркоче.
Грайливо листвою осика тріпоче.
В німому мовчанні сосна величава
Заснула в обіймах дубів кучерявих.

В знемозі тремтять її пишнії віти –
Щоб дуб той ласкавий так пестив до віку,
Щоб ніжно кохав, захищав у негоду,
А в спеку нестерпну давав прохолоду.

Вже мох-сивина посріблив верховіття…
Так в миті кохання минають століття.
Жагуча, п’янка, неповторна ця мить
В обійми бере тільки тих мимохіть,

Що сприймуть незгоди як прикру миттєвість,
Відчують кохання незриму життєвість.
… Цнотливо горять в різнобарв’ї гвоздики
Любов вони славлять незмінно, навіки.

Москва, 21 грудня І974 р.

  ДИВОЦВIТ

І

У тихій затоці
Поблизу села
На третьому році
Лілея зросла.

Листками своїми
Розчистила Ряску,
А від Жабуриння
Лишила лиш згадку.

Від Вітру лихого,
Як прийде біда,
Стіною довкола
Захистить Верба.

Під Вербами вперто
Струмок дзюркотів,
В листках Очерету
Вітрець шелестів.

З води до поверхні
Тягнувсь, як в віконце,
Бутончик тугенький,
Що мріяв про сонце.

   ІІ

Коли на воді
Забілів пелюстками –
Жахнувся тоді
Очерет у нестямі.

Зомліла від подиву
Ряски дрібота,
Схилився додолу
Осот у турботі.

Аж ось всі рослини
Зібрались на Раду,
Ураз порішили:
Ця квітка нам вадить!

Комахи і Бджоли,
Величні Джмелі
Залишать нас знову,
Як вбачать її.

Тому ми повинні
її вговорити,
Щоб так, у бутоні,
Цвіла нерозкрита.

ІІІ

Грайливо, зрадливо
Шепоче їй Ряска:
– Яке ж буде диво
В рослинному царстві –

Одна лиш Лілея
В бутоні цвіте,
Ніхто опріч неї
Не здатний на те,

В бутоні, повір,
Неймовірна краса
Як вітер повіє
Як блисне роса!

Поважно говорить
Тоді Осока:  –
Не знаєш потвори
Джмеля-дзизака ?

Лаписька великі
І хобот страшний,
Як сяде на квітку –
Зраз втопить її!

Колючим волоссям
Задушить тебе,
Пащека заросла
Нектар забере,

  IV

Лілея тремтіла
Від “дружніх” порад,
I твердо рішила:
Під воду, назад,

Лиш Сонце побачить,
Почує Джмелів,
Голівку намочить,
Пірне до батьків,

Та ось промінь Сонця
Її розбудив,
Маленьке віконце
В пелюстках розкрив.

Нектар заіскрився,
Піднялись тичинки,
Віночок створився,
Прикрасив голівку.

Не встигла сказати
Захоплення слів,
Як ніжними лапками
Джміль обхопив  :

На тілі м’якеньке
Мав ніжне волосся,
І хобот злегенька
До неї підносив.

Смоктав він нектар,
А Лілея тремтіла:
Рослини ж неправду
Мені говорили!

Корону величну
З пелюсток розкрила,
В обіймах навічно
Джмеля обхопила.

Москва.    05.07.1975 р.

АВАНТЮРИСТУ

Победа Пиррова
Нос кверху вспырила,
Блеснули алчные глаза,
Застыла радости слеза.

На шею тонкую
Вы взяли галстучек
Петлею он ее обвил…
Украсил галстучек
Душонку подлую,
Авантюриста задавил.

Перчатка брошена!
Дуэль назначена!
И мы не можем разойтись,
Ведь по-хорошему
Было бы проще нам
И без дуэли обойтись.

Львов, 1975

СЕСТРІ МАРІЇ

Тобі – вісімдесят сім,
Мені – сімдесят вісім.
Дай Боже нам усім
Дозріти у зрілому віці …

Дві «сімки» маємо
Де взяти третю,
Щоб жити не марно нам
Боротися вперто?

А третя – це Сонм Святих,
Що сяють веселкою,
Пробуджують тих,
Хто спить з побрехеньками.

Визнали нас
Лідерами нації,
Яку знищують повсякчас
«Реорганізації»

Зміцнимо коріння
Древлян-поліщуків
Примножимо їх силу
Навіки віків!

Київ, березень-квітень 2016

УСІМ ВБИВЦЯМ ДУХУ

Знищують Науку –
Вбивають Націю
До страшної розпуки
Ведуть «р е о р г а н і з а ц і ї»

Вставай розумний,
Підтягуй сонного.
Народ могутній
Вб’є зло святих всіх сонмами

Ми переможемо «реорганізацію»
Іде молитва на ліквідацію:
Усього зла, всієї нечисті
Бо з Богом Нація і люди чеснії

Київ, квітень 2016

 Я ПАМ’ЯТНИК ЛИШАЮ ПО СОБІ

Я пам’ятник лишаю по собі
Не в литій бронзі, не в граніті –
Наснагу в переможній боротьбі –
Зелених друзів й ліків розмаїття.

                               С. Ходаки, жовтень 2014

ГОВОРИТЬ ДУША ПОЛЕГЛОГО У БОЮ УКРАЇНЦЯ

Вже лежу я в степу
Ледь прикритий піском…
Ось вдова молода розглядає в лупу
«Похоронку» й від сина ховає тайком…

Вдома син-козачок
В однострої козацькім танцює,
Погляда на гачок,
Де на фото татусь на коневі своєму гарцює.

А поруч лежать побратими –
Замріяні хлопці з села,
До бою кидались нестримно,
Хоч мрія про мир в них була.

Схаменіться всі і розквітне Вкраїна!
Бо вбивають не кулі,
А ті, хто розпусту і розбрат посіяв –
Ненажерливі злодії і холуї.

Об’єднаймось живі і неживі,
Що розплати давно вже чекають:
На Землі і на Небі – в ключах журавлі
І розквітне Вкраїна, з колін усі встануть.

                                               Київ, січень 2020

ВІДСТАВНОМУ ТРУДОГОЛІКУ

Відгриміли литаври,
Не ті уже сили:
Бандити «на лаврах»
А друзі – в могилі.

Відлунює слава.
Сум-біль нестерпимий…
І ось на молитву ти став –
Чи прийме тебе Бог Любимий?

Бо Суд – незворотній,
Вже й вирок готовий…
Покайся в дрімотній душі,
Йди на сповідь.

                               Київ, січень 2020 р.

МОЛІМОСЯ ТРІЙЦІ, БРАТОВЕ!

Народе мій, пригноблено-забутий
Своїми зрадниками й зайдами чужими!
Тисячоліттями Тебе терзали, щоб забути,
Що світочем Ти посланий Святими
На нашу Землю, Мудрості Планету.
Де сіють грішників крізь густе сито,
Де відбираюь ТУ СВЯТУ ЕЛІТУ
Для Наднебесся і цілого Світу.

***

Та час минув для підлості і зради
Настала Ера Світла, Радості і Віри
Творцеві, Синові Його і Новій Владі,
Що вже гряде, долаючи зневіру

                            До свята Трійці,Київ, 2020

ВІРШІ І ПОЗДОРОВЛЕННЯ ОДНОДУМЦІВ А.І. ПОТОПАЛЬСЬКОГО

Вірші Антоніни Листопад

ЧИСТОТІЛ
/для очищення всіх людей/

Присвячую моєму Вчителю і Рятівникові
Анатолію Івановичу Потопальському

Завжди цінується цнота.
В ній наш увесь виднокіл.
Чисто лиш там,де чесноти.
Там і росте чистотіл.

Назва,як вранішнє Свято.
Ніби злились дві ріки.
Листя зелене лапате.
жовто-гарячі квітки.

Любить росу і долини.
Всюди чекає тебе.
Божа Небесна рослина.
Божий Дарунок з Небес.

Що там якісь оксамити?
Змиються першим дощем.
Треба його ОЦІНИТИ
Мало оцінщиківще
.
Але багато прицілу.
Серед усяких спокут.
Чистить і душу,і тіло.
З нас виганяє наш бруд.

Сила його неспалима.
Подих – на ѓранях сльози.
То не рослина, – а СИМВ0Л
То не стебло,- терези.

Є на те гідна причина.
Не перекручуй руки.
Зважує вчинки. По чину.
Зважує навіть думки.

В Світі чимало спокуси.
Де не поглянеш,- горби.
Вчасно оглянутись змусить.
Чи ти себе не згубив?

А загубитися – горе.
Висохнуть всі течії.
… В часі вона і в просторі.
Топчем себе і її.

Сонячність і непогода.
Клавіші і трійчаки.
Дивна людська та природа.
Ми і самі – диваки

Кожен бажає врожаю.
Губить усіх ненасить.
Золота всюди шукаєм.
… Та ж під ногами лежить.

Лиш підійми біля плоту.
З’явиться і водограй.
Чисто лиш там, ДЕ ЧЕСНОТИ.
Навіть і не сперечайсь.

В лісі ласкава ліщина.
Вже за горіхами йди.
То ж і шукай там перлини.
Перли – то добрі плоди.

Пращури соком поїли.
Щоб задзвеніли думки
Ти ж принеси ЧИСТОТІЛУ!
З гаю, із лугу, з Ріки…

Те, що росте, тим багаті.
Знехтувати не спіши.
… Мусить він бути у хаті.
Мусить він бути в ДУШІ.

Ми очищатись повинні.
Щоб розцвітав сердолік.
Пий же  щодня – ПО КРАПЛИНІ.
Жовто-медвяний той сік.

І усвідомлюй уроки.
На узбережжі років.
… Звісно, гіркий,не солодкий!
Ліки у Бога гіркі.

Все розуміє горицвіт.
Не зарікайсь на стежки.
Щоб зрозуміли різницю.
Щоб осягнули зразки.

Будуть і вежі, і верші.
Та повертайся на Луг.
Все впізнається уперше.
Грані і межі, і пруг.

Мусиш здолати відроги.
Щоб осідлати коня!
А без напруги – нічого.
Треба зусилля щодня.

Маєш в долині узгір’я.
Не закрутись в серпантин.
І у руках треба міри.
В серці потрібен аршин.

Ти – воротар. І ворота
В тебе цілющі вогні.
ЧИСТО ЛИШ ТАМ, ДЕ ЧЕСНОТИ.
Чесність в найбільшій ціні.

Вища доцільність в природі.
Є і вино, і розсіл.
В Роді своїм, як в городі,
Вирости свій чистотіл!

Пояскравішає літо.
Місяць зійде в оборіг.
Будуть гарнішими діти.
Буде здоров’я у всіх.

Гребінь зміцнить свою греблю.
Сяде на березі птах.
Маґія – в  корені, В стеблах.
Магія – в тих пелюстках.

І не потрібно питати,
Хто килими покладе.
… Десь його дуже багато.
Десь і немає ніде.

Вічний росток має силу.
Він під крилом журавля.
Порівну все поділилось.
Небо у ньому й земля.

Видно його до заглибин.
Вирівняйся на блакить.
Нам пропонується вибір:
Вмерти чи далі ще жить.

То ж і вирішуй негайно.
Небо таке голубе.
Вчасно почисти не стайні.
Вчасно очисти себе!

Добре почати все зранку.
Поки ще янгольський хор.
Щоб не гніздились поганки.
Щоб не зацвів мухомор.

Тіло скоряється Духу.
Це зрозумієш колись.
Добре до себе прислухайсь.
ДОБРЕ СЕБЕ РОЗДИВИСЬ!

Стань серед Божої зливи.
Може, ще дасть Бог ковші.
БО НАЙСТРАШНІШІ НАРИВИ,
Ті, що у серці і в душі.

Наче виходиш з наркозу.
Зробишся іншим таки.
Бо найнестямніший РОЗУМ.
Бо  найтемніші думки…

Добре себе прополоти.
Через свою сіножать.
ЧИСТО ЛИШ ТАМ, ДЕ ЧЕСН0ТИ.
ТАМ І ЦВІТЕ БЛАГОДАТЬ.

То найпервинніше СВЯТОЇ
Стелиться Доля до ніг.
Там і пора благодатна.
Там доброчинний поріг.

А за порогом – тополі.
Гомін такий і з ГОРИ.
Але ходімо на Волю,
Там, де ліси і вітри.

Сіється Боже насіння.
Зносяться в улій меди.
Повені і половіння…
Плевела і сади.

Не помились. І не збовтай.
В’юниться кожен в’юнок.
Глянь на пелюсточку жовту.
Глянь на зелений листок.

Крихточку дай хоч любови.
Щоб не поглибить вини.
Все тобі, все вже готове.
Тільки візьми пригорни.

Зразу поближчають Висі.
Згуснешся в хвилі густій.
Перехрестись. Помолися.
Вмийся в отій чистоті.

Можна іти вже до Храму.
У передзвонах струни.
І не бруднися гріхами.
Підлістю не забруднись.

То і залишився чистим.
Людям приємно й тобі.
Кожен урок – Урочистість.
Вербниця – в сизій вербі.
В дозволі – справжнє дозвілля.
А наймудріше зерно.
Пий хоч в Неділю недільність.
Пий чистоту, як вино.

Грає роса на розтоках.
Перемиває літа.
Соки, як вічні уроки.
А соковитість свята.

Добре дивімось на обрій.
Все, що навколо, твоє.
Бог Милосердний і Добрий.
Нам все даремно дає.

Льон голубий для полотен.
Річку оцю. І той гай.
І чистотіл. І ЧЕСНОТИ.
Тільки бери. СПОЖИВАЙ!

Щоб до корчів не кортіло.
Не викликай Божий Гнів.
ЧИСТА ДУША, – чисте й тіло.
Так СПОКОНВІКУ  ВІКІВ…

Ходимо всі понад виром.
Бачимо ДОРОГОВКАЗ.
Щедра обітниця щира.
ГОСПОДУ ДЯКУЙ ВЕСЬ ЧАС.

Добре під ноги дивіться.
Не затопчіть корогов.
Кланяюсь в стебла цій Квітці.
Вчуся у неї  всього.

Сходять не всі на Висоти.
Але всі разом  –  за стіл.
ЧИСТО ЛИШ ТАМ, ДЕ ЧЕСНОТИ.
ТАМ І  РОСТЕ  ЧИСТОТІЛ.

Втретє кажу і усоте:
Всюди цінується  цнота.

                                                                              21-23 березня 2005 р. Божого.

ХОДАКИ

 Рідному селу мого вчителя Анатолія Потопальського

У родинній оселі – пра-сила!
Родовий – найрозкішніший Сад.
Ходаки, ви до кого ходили?!
Повертайтесь до себе назад.

Зустрічати акація вийшла.
Біло-жовто-рожевий вінець!
Ходаки, бережіть лавровишню.
Ходаки, бережіть ялівець.

Чим освятите ладан? І пера…
Літописець не знайде пори.
Ходаки! Висихають озера.
Ходаки, утікають бобри…

Перемножмо усе, чого мало.
Поділім недостачу до дна.
Ходаки, ви кого покохали?!
Подивіться: МАРІЯ – одна.

Крила є. Потребуємо злету.
Щоб початками стали кінці!
Ходаки, ви до чого ідете?..
Діаманти ж – у вашій руці.

У родинній оселі – пра-сила!

      2015 рік

ПОТОПАЛЬСЬКА ВЕСНА

Присвячується братові Анатолію і сестрі Марії
Потопальським, селу Ходаки на Коростенщині.
І їхньому Дендропарку…

Кожен  має  бурштин  і  блакит.
Та не кожному – яблучко райське.
В Ходаках –  потопальський  самшит.
В Ходаках  – явори потопальські.

Найдорожча зернина земна.
Що  посієш,  – оте й заколосить.
В Ходаках – потопальська весна.
В Ходаках – потопальська пра-осінь.

Подолянки повернуться  знов.
Оксамит на платанах замріє.
В Ходаках – потопальська любов.
В Ходаках – потопальська надія.

Подароване  тра’ берегти.
Це і альфа усім і омеґа
В Ходаках – потопальські хребти.
В Ходаках – береги оберегів.

Що, не робиш, во  ім’я Отця!
На Твірцеві  –  освячена туя.
Найдивніше  квітують серця.
НАЙСВЯТІШЕ ДУША колоскує

Кожен має бурштин і блакит…

МАРІЯ

                                             Присвячується Марії Потопальській

На світі немає розлуки.
Розлуку видумує тать.
Маріїні руки, як звуки.
Над кожним листочком звучать.

І кличуть до всіх соловейка.
Тут місяць завжди молодий!
Маріїні руки, як рейки.
Зелені пливуть поїзди.

Спиняються прямо на луках.
І ловлять неспійману мить.
Маріїні руки – на муки…
Їм квіточка кожна болить.

Їм кожне стебло – Ельдорадо.
В долонях і вітер затих.
Маріїні руки – на радість.
Тримаймось хоч трохи за них…

Хіба широту можна звузить?!
Помірять хіба височінь?..
Маріїні руки, як музи.
У золоті всіх поколінь!

На світі немає розлуки…       

Вірші Зої Ружин

БОЖА ВОЛЯ
(вченому А. Потопальському)

Досліджуючи світ цілющих трав,
Рослину кожну трепетно плекав.
Його Душа у квітці i листку,
Бринить у бруньці, пуп’янку, ростку.

Не знає меж Божественна любов,
Гартує дух у Bipi знову й знов.
Крізь буревії, тернії i лід,
Трудом щодня шукав безсмертя квіт

Душею Україну обіймав,
Дарунок Неба серцем цілував.
I лист, i квітка з коренем як є –
Йому цілющу силу віддає.

.Палахкотить вогнем Велична Суть.
Байдужих силі – Правду не зігнуть.
У всьому Божа Воля i Рука,
Його труди во благо – на віка.

Він український Геній на весь світ!
Здобутками уславив отчий рід.
Ним винайдено ліки на добро,
Щоби здоров’я наше розцвіло.

Учений, лікар і християнин,
Здоров’я й віру пропагує він.
І хрест тяжкий свій з гідністю несе,
Мільйонам Душ земне життя спасе.

На Україні будівничих рать,
Усім нам день новітній будувать.
Щоб був здоровим і міцним народ,
Єднаймось разом всі хто ПАТРІОТ.

                                 м.Київ, січень 2004 р.  

ЦІЛЮЩА СИЛА
(Анатолію Потопальському)

Досліджуючи світ цілющих трав,
Рослину кожну трепетно плекав.
Його Душа у квітці і листку,
Бринить у бруньці, пуп’янку, ростку.

Душею Україну обіймав,
Скарби природи серцем цілував.
І лист, і квітка з коренем як є –
Йому цілющу силу віддає.

Не знає меж Божественна любов,
Гартує Дух у вірі знову й знов.
Крізь буревії, тернії і лід
Трудом щодня шукав безсмертя квіт.

Палахкотить вогнем велична Суть.
Байдужих силі – Правду не зігнуть.
Не обійти нам Божої Руки,
Його труди во благо. На віки!

Він український Геній на весь світ!
Здобутками уславив отчий рід.
Ним винайдено ліки на добро,
Щоби здоров’я наше розцвіло.

                        З книги «Дарунок неба» 2005 р

 ДО 30-РІЧЧЯ  ПАРКУ «ПЕРЕМОГА»

 30 років – ювілей
Для природи і людей.
Нині радість в Ходаках
На життєвих сторінках.
Прагнуть всі добро робити,
Це не жарти – парк зростити.
З року в рік вже 30 років
Втратив Потопальський спокій.
В Ходаках його душа,
Думкою він поспіша.
До гнізда батьків, родини
Що зростили гордість – сина.
Тут живе сестра Марія.
За усю родину діє.
Доглядає всю господу,
Парк народу й родоводу.
Буйнолисто навкруги,
Вистачає всім снаги.
Треба наш народ будити,
Щоб гуртом красу ростити.
Гордість краю й Ходаків,
Що у зелені садків.
Бачить Бог і знають люди,
Заповідна зона буде.
Тут рослини запашні,
Різноликі, розписні.
Рідкісні сорти кущів,
Парк з любові рук ожив.
Теплом серця зігрівали,
Щоб цілющі трави стали.
Щоб шипшина дозрівала
Й фітолака зерно мала.
Щоб росла ехінацея,
Від хвороб всіх панацея.
Щоб ялинки срібнокрилі,
Стали у красі і силі.
Тут Петровичів родина:
І невістка, і два сини.
Із училищем зв’язку
Посадили по ростку.
І сушняк  весь порубали,
І гілки повідтягали.
І боролись з бур’янами,
Сам директор із майстрами.
Гарний приклад у роботі,
На чарівній, на природі.
Всіх запрошуєм сюди,
Своє серце розбуди!
Ви погляньте на це диво,
Як привольно, як красиво,
Ми здобудем Перемогу,
Вкаже нам Господь дорогу.
Щоб в населення села,
Парком цим, душа жила.
Потопальського заслуга,
Що тягнув з столиці плуга.
Возив саджанці, насіння,
Щоб зростало покоління,
Яке б мало серця вроду
Від древлянського народу.
Хай радіє рідний край
Ми збираємо врожай.
Дружба наших земляків
Мов рай-яблука садків.
І рясна і плодовита
Духом праведним налита.
Тож приїхали сюди
Щоб ріс парк, як із води.
Щоб зусилля поєднали
Й перемогу святкували.
Хай наш парк зроста на славу,
На Поліську, величаву.
Нехай знає світ і люди!
Перемога – наша буде!
Коростенські дипломати,
Подарують справжнє свято.
Хай квітує рідний край,
Хай панує диво грай!
Ми єдині на добро!
Щоби щастя тут жило!
Щоб співали трударі
Від зорі і до зорі.
Щоби дбали про природу
Всім Поліським родоводом.
Щоб цю працю зберігали,
Щоб дерева насаджали.
Щоби руки не боліли,
Щоб вливались нові сили.
Потопальському – хвала!
Славні скрізь його діла!
Вся Житомирська земля,
Його подвигом сія!
Славить Бог своїх дітей,
Носіїв палких ідей.

                                             С. Ходаки, 2009

ВІДДАНИЙ НАРОДУ

Потопальський Анатолій,  не шукав стежок і колій,
Прокладав свою дорогу, покладаючись на Бога.
Наполегливість і вчення з Господа благословення.
Працював, лікар,  невтомно і натхненно, й плодотворно.
Випробовування різні: наукові, світські, грізні.
Впродовж всіх років навчали,  а здобутки – утішали…
Безліч винаходів славних, всенародних, все державних.
Досліди лабораторій, череда з життя історій.  
Геніальні препарати, прагне спраглим світла дати.
Лиш один «Амітозин» – його дітище, як син.
Сильний, мудрий і цілющий, воїн з Онко, він, найдужчій.
Всі знешкоджує пухлини, не росли щоб домовини.
Щоби смерть не чатувала, щоб людей не забирала.
Цілий світ пресують болі, гинуть безнадійно хворі.
Тож, «Амітозин» зловили і в темницю заточили.
Щоби смерть тут панувала, щоб хвороба розквітала.
Бог пошле могутню зброю, щоб не знали упокою.
Онко-хворь не має друзів, сіє смерті по окрузі.
Бо «Амітозин» закрито, їй розкішно нині жити.
Хто на смерті заробляє, Бог засудить й покарає.
Радощі злодюг роками, нерозлучно із гріхами.
Тож смакують насолоду на тлі горя родоводу.
Вчений наш не зупинився, весь народ з ним ополчився.
Щоби правда панувала, щоб здоровим людство стало.
І надія, й віра з нами, з доньками з Бога синами.
Ввійде в силу наш народ, ополчиться родовід.
І «Амітозин» повстане, щоб загоїть онко-рани.
Бог стражденним допоможе, все Господь Всевишній може.
«Ізатизон» надійний друг, Смерть  не терпить його й дух.
Він, також, допомагає, віруси всі – відганяє.
Потопальський ліки знає, тільки засобів не має.
Щоби множити їх всюди, щоб видужували люди.
На сторожі темні сили, щоби множились могили.
Де ж та сонячна людина з монолітної родини.
Чи рішучості немає, а чи силоньку збирає.
П’ятдесят літ у облозі на безхитрісній дорозі.
Жаль, аж серце завмирає. Але виходу немає…
Потопальський Анатолій, йдуть до Вас слабкі та кволі.
Хрест Вам дав Господь тяжкий, але гідний, пресвятий.
Не покинув Ви Родину, свою рідну Україну.
Не  був жадібний  на гроші,  на багатства прехороші.
Вірний, відданий народу, України родоводу. 

                                                                                                      07.02 2012 р.

ХАЙ БЛАГОСЛОВЕННЯ БУДЕ!

У квагісти й фітолаки
Дуже різні дії й смаки.
І ячмінь – «Кучмінь» і просо,
Умивають чисті роси.

На ділянках все зростає,
Бог живе благословляє.
І кавбуз, й  картопля «Дзвін»,
І фізаліс, і люпин.

Розрослися, утішають,
Силу від землі вбирають.
Щоби людям послужити,
Щоб могли всі довше жити.

Ще й шипшина розквітає,
Гарні вітаміни має.
У красі рясна калина,
Символ щастя України.

Бог землею сіє радість,
Засіває нам крилатість.
Щоб без слів могли сказати,
Щоб у серці радість мати.

Науковці всі працюють,
Свого часу не рахують.
Віддаються всі роботі,
В інституту Родоводі.

Потопальський всіх гуртує,
Він людей й рослинок чує.
І без слів, й без оправдання,
Бачить кожного старання.

Тож рослини щедрі, дужі,
Науковцям вірно служать.
Віддають цілющу силу,
Щоб не йшло життя в могилу.

Дружба всі літа панує,
Нові ліки всім дарує.
Чистотіл поперед всіх
У рослинок дорогих.

Неба дар – його назвали,
Цим достойно вшанували.
Потопальський з ним працює,
Чудо – ліки з ним готує.

Разом – вся команда вчена,
Святим Богом освячена.
Бо ж без Бога – нікуди…
Тож й росте все, як з води.

Праці, всі плоди достойні.
І цілющі, й животворні.
Докладають серце й руки.
Тут  кипить в трудах наука.

Хай благословення буде!
Хай цінують труд Ваш люди!
З благодатними ділами!
Бог хай буде поруч з Вами!

                                                                                    08. 02. 2012 р.

НЕВПИННА МОЛИТВА

Господь Бог уклав задум свій у людину,
Хотів оздоровити Бог Україну.
Усі таємниці відкрив на землі,
Щоб вчення Господнє ішло на чолі.

Щоб вчений  натхненно примножував вміння.
Мав досвід і мудрість, смиренне терпіння.
Терзало життя його душу і тіло.
А зло підкорити його все хотіло.

Та він не здавався, долав перешкоди.
Він прагнув до правди, до духу свободи.
Здобутки здійсняв, весьдивуючи світ.
Щоби прославляти Вітчизну і Рід.

Багатства земні вчений муж ігнорує.
Він з Господом, поступ, до правди торує.
Молитви завжди поруч з ним при потребі.
Пораду і захист знаходить на небі.

Душа невмируща, хоч тіло і тлінне.
Життя на землі він утверджує гідне.
Незламно за правду… Невпинна молитва…
Він весь в ореолі любові і світла.

Рятує людей він від наглої смерті
Всі ліки на захисті дужі, уперті.
Утома терзає, безвихідь в суспільстві.
Погрузли усі у ганебному дійстві

Гребуть що є сили з народу в палати.
Вже скоро у бідних розсиплються хати.
На ліки немає в бюджеті резерву.
Як струни натягнуто вченого нерви.

Не може дивитись на розлад, руїни.
Ослабили силу душі України.
У розпачі, віра, не дасть потонути.
Здобудуть заможність і щастя всі люди.

Тож вірить у завтрашній день наш учений.
Він в мудрості бути творцем наречений.
І славу і правду підносить як стяги.
Дасть Бог – Перемогу, піднявши звитягу…

                                                                                         09. 02.2012 р.

ГРЯДУТЬ ПЕРЕМІНИ

Життя, випробовувань, град посилає…
Чим більше за правду, тим більше терзає.
І Зло, і підступність, весь час на сторожі,
Щоб справам зашкодити добрим і Божим.

Людина, яка дуже сильної вдачі,
Веде боротьбу і ніколи не плаче.
Кордони Добра увесь час захищає,
В скарбницю Добра гарні справи збирає.

Скарбницю примножує працею, словом.
Щоб був рідний край не готелем, а домом.
Щоб діти державу свою шанували,
Щоб кращі із них за кордон не втікали…

Подвижників праця і мужня, й натхненна
За сонячний поступ – відзнака знаменна.
Господь із небес все оцінює, бачить,
Хто тягне воза, хто за возом тим скаче…

Пройшов Потопальський тернисті дороги,
Чекає всім серцем від нас допомоги.
Здобутки створив для народу вагомі.
Любов і здоров’я панують хай в домі.

У нього безцінні усі препарати,
Учений покликаний світ рятувати.
Створив панацею від  ряду недуг,
Для всіх людей  вчений – надія і друг.

Та знову і знову облога тримає,
Та знов препаратів для хворих немає.
Закрили народу дорогу до ліків,
Скорочують, рідним, хворобами віку.

Терпінню народу – позаздрити можна…
Шикують на смерті, ділки лиш заможні.
Їх душі осліпли від золота блиску.
Не мають, від зцілень страждань, вони зиску.

І скільки ж знущання це може тривати.
Настав час до ліків завал розчищати.
Щоб кожна людина, що має потребу,
Могла б лікуватися з волею неба.

Грядуть переміни в житті неодмінні.
Відкриють завали криниць благовірні.
Джерельна вода світ очистить від бруду.
І стануть здорові болящі всі люди.

                                                                                               10.02.2012 р.

ФІТОЧАЇ  ПОТОПАЛЬСЬКОГО

Доктор – вчений, Потопальський, вивчив таїнство рослин,
Увійшов в життя народу, як природи вірний син.             
Фіточай – профілактичний, побратим, усіх, медичний.
Фіточай із трав цілющих і корисний й симпатичний.
«Дермосан» лікує шкіру і волосся випадання,
В складі: дуб, ехінацея – забезпечать лікування!
Псоріаз і алергію зборює «Імуносан»!
При екземі, з чистотілом –  Фіточай – бальзам для ран!
«Ангіотуморосана» сила визнана стійка…
Кровообіг мозку справа у природі не легка.
Чай гіпертонію лічить! Профілактика хвороб!
Фіточай  вживають  вчені, робітник і хлібороб…
Жовчокам’яні хвороби знищить «Холеуросан»!
Регулює тракт кишковий, закриває болі кран…
«Гастросан» гроза гастритів, шлунку виразку – приб’є.
«Пневмосан», новоутворень,  профілактику дає.
Бронхоектатичній хворі, пневмонії – каже: «Ні!»
Чистотіл в нім – частка неба, в ньому радощі земні.
Сечокам’яній хворобі, «Уросан», на перешкоді.
Тож шанують і цінують Фіточай усі в народі.
У чаях «Туморосану» для судин є благодать!
Всі чаї – біодобавки! Для здоров’я їх вживать!
«Артроуросан» подагру виліковує за мить.
З Фіточаєм, в мирі й дружбі, треба всім родинам жить!
Знані «Ентеросану» всі рослинні складові:
Деревій, ромашки квіти, звіробій – ліки живі!..
Знову ж чистотіл присутній в кожнім чаї запашнім,
Бо наповнений цілющим, духом ліків чарівним…
«Спокій» – все гармонізує і покращить кожен сон.
Ритмам серця, мозку, тиску  задає здоровий тон…
Оздоровчих  профілактик за рецептом треба знать.
Щоби доктор Потопальський міг від хворі лікувать.
Щоб вживати чай доцільно й мати успіх в боротьбі.
Щоби вибороть здоров’я й не піддатися біді.
Повну ложку фіточаю заливаєм кип’ятком.
З смаком меду домішаєм за осяяним столом.
Потопальського рецепти мають скрізь авторитет.
Бо розкрито перед світом назви трав,  їх дій секрет…         
Чай – «Бадьорість» підіймає гарний настрій у житті!
ЩОБ БУЛИ ВСІ УКРАЇНЦІ ДУХОМ Й ТІЛОМ МОЛОДІ!

                                                                                                                  12.02.2012 р.

ПОКАЙТЕСЬ

На вченого, горе людське накотилось…
Стражданнями, серця людського, відбилось.
І знає, й уміє та коштів немає.
Як може в біді, людству, допомагає…

Всілякі будуються скрізь перешкоди,
Щоб ліки спасіння не йшли до народу.
Бог бачить, Бог чує хвороби і муки,
Оцінить злодійські і праведні руки.

Людину до храму Господь посилає…
Хай сповіддю душу з гріхів очищає…
Щоб зняти тягар, щоби зло не давило,
Щоб різним, хворобам,  шляхи всі закрила.

І ліки, і сповідь – сердечне причастя…
Дорогу простелять здоров’ю і щастю.
А ті, хто будують з грошей  барикади,
В житті наштовхнуться на підлість і зраду.

Закон бумерангу,  одвічно працює,
По справам земним і віддачу дарує…
Не може людина щасливою бути,
Як здатна весь світ для наживи розбути…

За всі, за діла нам здоров’ям платити.
А ще і за те, що дозволено жити.
Здаємо ми Богу екзамен ділами,
З відкритими замислами і думками.

Ніщо не сховати від ока небес,
Бо кожен захований вчинок – воскрес.
Всі  замисли підлі, і вчинки гидотні, –
Зійдуть з іменами Кліщів всенародних.

І тяжко, і важко за правду стояти,
Доходить вже відчай до кожної хати.
Бідує з народом уся Україна,
В землі ж цій і зрадників всіх пуповина…

Їх Рід з болем дивиться й також страждає.
Із неба на злочини всі споглядає.
Бо знає весь Рід, що наступить розплата,
Гріхи їх нестимуть: дід, діти і мати.

Розчиняться бари, стриптизи і банки,
І кануть, іржею, усі іномарки.
Душа лиш, із гирями справ, залишиться
Від злочину, в силі тяжкій, не звільниться…

Тож нині набатом б’є Рід Ваш на сполох!
Покайтесь! Відкиньте з сердець своїх мотлох!
Із Роду криниці всім дайте напитись,
Щоб люди, і Ви всі, могли відродитись…

Щоб з гідністю всі Ви були перед Богом,
Щоб славною Ваша постала дорога.
Щоб батьківський край підіймався піснями,
Здобутками вчених в тандем з лікарями.

І ліки доступні, свої, вітчизняні,
Всі зможуть прикласти до серця і рани.
Зросте коли сила, потужність людини –
Могутньою стане уся Україна!…

                                                                                               18. 02. 2012 р.

АНАТОЛІЮ ПОТОПАЛЬСЬКОМУ
ДУША –РОЗКВІТАЄ!

Сьогодні, народження день – відзначаймо!
Сьогодні, всі вченого дружно – вітаймо!
Прийшов він на землю в весняний цей день!
Співають  птахи йому світлих пісень!

І сонце всміхається, й вітер радіє,
Він світом добро, і любов свою сіє.
І серце, і душу в життя укладає,
Тож Бог Потопальського благословляє!..

Його все тривожить, йому все болить…
Не може байдуже творити і жить!
Він Світочем сяє у справах земних!
Для людства корисних і дорогих…

Уміння, натхнення завжди разом з ним,
Із духом Всевишнім і пресвятим…
Джерела пульсують, цілюща вода…
Відчутна безсмертного часу хода.

Народження день, неповторно крилато,
Людині від Господа – рідкісне свято!
І доля дається людині одна,
І літо, і осінь років, і весна…

Міняється цикл та життя не старіє,
Душа – розквітає! Душа – молодіє!
Небесна любов наповняє сповна,
Була щоб щасливою, завжди, вона!!!

З вірою надією та любов’ю соратник по утвердженні духовності –  Зоя Ружин
                                                            25.03. 2012 р.

АНАТОЛІЮ ІВАНОВИЧУ ПОТОПАЛЬСЬКОМУ 
ДО 75-РІЧНОГО ЮВІЛЕЮ

САДІВНИК

День народження це свято!
Слів заквітчаних багато…
Сам Господь – Творець вітає,
Із життям поздоровляє!
Вчений, лікар в лоні Бога,
Хоч терниста йде дорога,
Хоч й боротись йому треба…
Благодать за труд від неба…
Потопальський Анатолій
Врятував чимало долей.
В боротьбі стоїть зі злом,
Тож і б’ють йому чолом…
Невгамовний, патріот,
Вас шанує весь народ!
Винахідник – чарівник,
Добрих вчинків садівник.
Нехай Ваші препарати
Йдуть від хати і до хати.
Хай здоровим буде світ!
Щоби Родовід розквіт!
Хай держава Вас шанує!
Хай народний глас почує!
Хай здобутки всі оцінить!
В силу ліків всіх повірить!
Ви подвижник і творець,
Рятівник людських сердець!
Живете для всіх людей
Сповнений палких ідей…
Дай Вам Боже ще здоров’я,
Будьте сповнений любов’ю!
Нехай щастя Долі буде!
Перемоги будуть всюди!
Божа Мати поруч з Вами,
Рада Вашими ділами…
Вас завжди оберігає,
Шлях життя благословляє…
Хай Господь Вас захищає!
Хай Душа скорбот не має!
Хай любов у серці буде!
Хай дарують радість люди!

З вірою надією любов’ю Ваша шанувальниця і соратник – Зоя Ружин
25.03.2013

КОРОСТЕНСЬКА ЗЕМЛЯ РОЗКВІТАЄ!

До 35-річчя з дня заснування Дендропарку «Перемога»
Анатолію Івановичу Потопальському
Марії Іванівні Потопальській

Покрова Богородиця з нами.
В лісі з золота – Господа храми.
Лине дзвін, бринить листя сріблясто.
В Ходаки прийшло Осені царство!..

Покрови омофор над землею
Освятить на зростання алею…
Освятить Дендропарк «Перемога»
Благодать йде від Матері Бога …

35 літ – народом (Полісся) святкує!
Піснеспіви Божественні чує …
Хай зростають дерева і трави,
Потопальському зводячи славу!

Сестра мила і люба Марія,
В краї ріднім довкілля радіє!
Коростенська земля розквітає!
Ходаків Родовід звеселяє…

Нехай мир у державі панує!
Нехай щастя і радість дарує!
Нехай птахи співають завзято!
Надійшло Дендропаркове (Коростенщини) свято!

З хлібом-сіллю вітаємо щиро,
Вам бажаємо злагоди й миру!
Мироносиці разом із Вами,
Будуть край прославляти ділами!

З найкращими побажаннями, Вірою, Надією, Любов’ю – Зоя Ружин,
Всі жінки-мироносиці України та Берегині Козацтва Черкаського краю

                                                                                                                   14 жовтня 2014

ГЕНІАЛЬНОМУ ВІТЧИЗНЯНОМУ ВЧЕНОМУ
АНАТОЛІЮ ІВАНОВИЧУ ПОТОПАЛЬСЬКОМУ
ДО 80-РІЧНОГО ЮВІЛЕЮ
ЗНАНИЙ ВЧЕНИЙ-ПАТРІОТ! НИМ ПИШАЄТЬСЯ НАРОД!

Ювілей-поважна дата! Доля в звершеннях  крилата!  
Родовід весь Вас вітає… Бог – Отець благословляє…
Божа Мати поруч з Вами, з благодатними ділами…
Сили неба надихають, Дух незламний укріпляють!

Українець  видатний! В нього винаходів – рій!
Прагне всюди устигати, щоб здобутки гарні мати!
Знаний Вчений – Патріот! Ним пишається народ!
Ліки має чудодійні! І цілющі, і надійні…

Препарати хай живуть! Хай здоров’я всім дають!
Тим, що в муках і стражданнях, у молитвах й сподіваннях…
Препарат «Амітозин» Потопальському, як син.
Нищить віруси і рак! Він Цілитель і Вояк!

Помічний «Ізатізон» знищив безліч перепон,
Щоби люди розквітали, щоб здоров’я гарне мали!
Нехай знають бюрократи! Хворь зайде і в їхню хату!
Лікар, звісно, допоможе…  Шкодить ж вченому  негоже…

Благодійний фонд працює, вчений здавна ним керує.
Досвід віковічний має, доленосно управляє…
Має він Чаї безцінні! Помічні, смачні, надійні…
Й Амарант, й ехінацея від болячок панацея…  

Потопальського зна світ! Він прославив увесь Рід!
Український, дорогий від прапращурів – святий…
Весна нині за віконцем в душі сяє ясне сонце…
Хай відродження панує й молодість життя дарує!

Потопальський Анатолій гарний, статний, сивочолий!
Має мудрості – скарбницю! Родовід вченим гордиться!
Неймовірний чоловік! Дужчайте із року в рік!
Вам щедрот Божих  бажаю і здобутків урожаю!

З кожним роком молодійте! Духом й тілом не старійте!
Хай держава Вас шанує! Хай, як генія віншує!
Хай утілять всю скарбницю! Нації є чим гордиться!
Істинний Герой Вкраїни! Української Родини…
Слава Вам із віку в вік! Геніальний чоловік!

                   З найкращими побажаннями, вірою, надією та любов’ю – соратник по
національно-патріотичному відродженню України Зоя Ружин

                                                                                                                 25.03.2018 року

ГЕРОЇЧНОМУ УКРАЇНЦЮ, ВЧЕНОМУ
АНАТОЛІЮ ПОТОПАЛЬСЬКОМУ
НА ЧЕСТЬ 60-РІЧНОГО ЮВІЛЕЮ
ЙОГО ПРЕПАРАТУ «АМІТОЗИН»


«Амітозину» – ювілей!
Цей препарат для благ людей!
Життя і радість повертає,
Болячки грізні знешкоджає.

Знав, Потопальський, препарат
Дає всім до здоров’я старт!
Вчений пороги оббивав,
Та бюрократів не здолав…

Патентувати не вдалося,
За ці роки – сиве волосся…
60 літ «Амітозину»,
А й досі тягнуть всі «резину»…

У виробництво не пускають,
На всі прохання не зважають…
Багато тяжко онкохворих,
Туберкульозних, нездорових…

Безмилосердні! Не здаються!
Бо за прибутки вперто б’ються…
Ну що на це маєм сказати,
А людям треба ж виживати…

З надією на мудрість влади,
Що доведе усе до ладу…
Терпіння Ваше, пане Вчений,
Мабуть що Богом освячене…

За всі роки край не покинув.
І за кордон Ви не полинув,
Де гроші, золоті умови,
Повідхиляв усі розмови…

Ваш Дух упертий, героїчний!
Любов до нації одвічно…
Весь вік віддав своїй державі
В народі заслужив Ви славу!

Бажаєм Вам триматись дужо!
Ви з Богом! Безлад не подужа!
Кріпіться і моліться Богу!
Наступить Ваша Перемога!

І препарат Ваш візьмуть люди,
Хай їм здоров’я з цього буде!
Його потужна, дужа сила
Хвороби рать, щоб розгромила!

А Вам здоров’я вік бажаєм!
Вас усім серцем поважаєм…
Нехай здійсняться Ваші мрії
І помисли благі, святії.

Хай Божа Мати допоможе,
Пошли прозріння, владі, Боже!
Щоб митарства усі скінчились
Й в аптеках ліки опинились…

Хай препарат «Амітозин»,
Що вже немов дорослий Син
Іде в народ, допомагає
І зло всіляке подолає!

Рясних щедрот від Бога зичим!
Народ до справ вагомих кличе!
Бажаєм Вам з добром й любов’ю,
Щоб многа літ Ви жив в здоров’ї!

                                            19.10.2019р.

ХАЙ ЗАПАНУЄ ТОРЖЕСТВО СПРАВЕДЛИВОСТІ В ІМ’Я  ЗДОРОВ’Я УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ!

З НАЙКРАЩИМИ ПОБАЖАННЯМИ ВІД ОДНОДУМЦІВ І СОРАТНИКІВ ПО ГРОМАДСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ!

Привітання підготувала Посол Миру,
Голова ГО «ВО «Поступ жінок-мироносиць» Зоя Ружин

В ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
БЕРЕГИНІ ДРЕВЛЯНСЬКОГО КРАЮ
МАРІЇ ІВАНІВНІ ПОТОПАЛЬСЬКІЙ
МАРІЯ ІВАНІВНА СОНЯЧНА ЖІНКА

Марія Іванівна сонячна жінка,
З любові зростає життєва сторінка.
І учнів багато, і друзів чимало,
Вона Берегинею ясною стала.

І Парк «Перемога» і вулики з бджільми,
Які день у день їй співачі крильми,
Дзижчанням своїм несуть спокій, натхнення,
А жінка засіює праведне зерня.

Добра і любові до рідного краю,
Бо душу безмежну у Богові має.
Весь Рід Потопальських премудрий віками,
Під небом всевишнім і долі зірками.

І жовто-блакитні від нації стяги,
В селі Ходаки немов символ відваги.
У свято і будні із вітром злітає,
Полотнища знам’я весь край надиха’!

Марія Іванівна втоми не знає,
Вона день у день, щось творить і дерзає.
А голос звучить наче кличе до бою
Із ліню  людською із буднів   хандрою.

Бажаю Марії Іванівни жити,
Щоби від біди і від зла не тужити.
Зажди оптимістка Ви, справжній боєць!
Який надихає до дії сердець.

Вам Божих щедрот з благодаттю я зичу!
День кожний до праці щоденної кличе.
Керуєте Ви безкінечно ділами,
І в будні й в години що поміж святами.

Вам славеня всі, хто Вас знає возносить,
Для Вас лиш здоров’я у Господа просять!
І Многії літа і щастя для долі,
Лиш в радості майте літа сивочолі…


  З НАЙКРАЩИМИ ПОБАЖАННЯМИ, ВАША ШАНУВАЛЬНИЦЯ – Зоя РУЖИН
24.08.2020р.

Вірш Ганни Земко

головного редактора журналу «Слово Жінки»
пацієнтки лікаря Потопальського

Лікарю Потопальському

Вам я дуже, Лікарю, вірю,
не втрачайте у серці надію!
Не зважайте на заздрість і кпини,
а творіть – лікуйте людину!

Бо загубите час свій та силу,
і нічого не доведете
тим людцям з мілкою душею:
вони – вбогі, а справи їх – сірі…

Та Всевишній все бачить і чує,
і наклепникам те не минеться.
Пам’ятаймо відоме прислів’я:
пес гавчить, каравану ж ідеться!

6 грудня 2020 року

Поздоровлення Галини та Тараса Стефанишин
з днем народження А.І. Потопальського

З Днем народження ми хочем привітати,
І таке Вам побажати
Здоровя міцного, сюрпризів приємних,
Втілення планів Ваших таємних.
Щастя і радощів, сонячних ранків,
Злагоди з рідними, і теплих світанків.
Хай без хвороби вік довгий Вам буде
Нехай навкруги будуть щирими люди.
Нехай в день особливий цвітуть усі квіти,
Спасибі за те, що Ви є в цьому світі.
Не рахуйте сьогодні роки,
Порахуйте Ви краще усмішки,
Порахуйте і дні і веселі, й сумні,
Як сторінки хорошої книжки.
Нехей летять собі літа
Нам зупинити їх невдасться
Хай буде істина проста
Чим більше літ, тим більше щастя.
Ви наших діточок зігріли,
Пораду дали, Вислухавши вчасно,
Від бід, нещасть зуміли захистити,
Забувши про турботи власні.
Де Ви натхнення це берете,
За що так любите дітей!
У них вкладаєте всю душу,
І як, на світі жить вчите.
Ні що Вас, вірим, не примусить,
Лишити діло це святе.
Немає більшої Вам втіхи.
Коли уперше малюки долають у науці віхи,
Й виводять старанно рядки.
І прагнете Ви їх навчити,
Як штурмувати висоту,
І, що в майбутньому робити,
Щоб вся земля була в цвіту.
І за невтомну працю Вашу,
Уклін Вам до землі низький
Прийміть подяку щиру нашу,
За труд учительський важкий.
Хай добре Вам весь час живеться,
Без смутку, горя та біди,
А галасливі наші діти,
Приносять радість Вам завжди.

                                   25.03.2016

Поздоровлення Кряжевої Наталії
А.І. Потопальському до ювілею

Сьогодні в нас велике свято –
То ж буду рада привітати.
Мої найкращі Вам вітання
І найщиріші побажання,
Багато доброго, а головного –
Здоров’я самого міцного,
Душевного спокою, довгого віку
Достатку й радості без ліку.

Щоб сміх щасливий і веселий
Завжди лунав у Вас в оселі,
Щоб негоди, сум і сльози
Не з’являлись на порозі.
Щоб виходило й збувалось
Все, що мріялось й бажалось.
Щоб добре все було з ділами,
Звершались задуми і плани,
І щоб проблем не виникало,
Щоб серце Вас не турбувало,
Бо кожен день і всяку мить
За всіх людей воно болить.
Щоб досягнути міг мети
І кожному допомогти.

Якби могли б Ви тільки знати,
Що хочу я Вам побажати:
Удачі й успіху бажаю,
Що б все сказати – слів немає,
Тепла, любові, світла, квітів,
Всього найкращого у світі

                                                                  Вдячна пацієнтка Кряжева Наталія

25.03.2018

ПРО АВТОРА

Анатолій Іванович Потопальський — видатний український учений, кандидат медичних наук, доцент, професор Європейської академії проблем людини, Заслужений винахідник України, завідувач лабораторії ІМБіГ НАН України, засновник і директор Інституту оздоровлення і відродження на­родів України та благодійного фонду «Небодарний цілитель», керівник Центру духовного відродження та оздоровлення людини і довкілля НУБіП, автор унікальних протиракових препаратів, таких як «Амітозин», «Амітозиноберамід», «Ізатізон» із противірусною та імунорегулюючою дією, біотехнологій та нових сор­тів перспективних рослин.

 Народився в місті Бар Вінницької області  25 березня  1938 року в сім’ї  військовослужбовця   Івана Даниловича  і   педагога  Анастасії Михайлівни  Потопальських.

  Діяльність Анатолія  Івановича  Потопальського  може бути  умовно  поділена  на  декілька  напрямків : наукова,  громадська,  просвітницька.  Його   наукові  здобутки   по  праву  повинні бути  визнані  світовим медичним  товариством  за створення   унікального  протипухлинного  препарату  «Амітозин»,  який пере­шкоджає поділу клітин злоякісних пухлин і викликає їхнє старіння – апоптоз. Його унікальність полягає в тому, що він не тільки не пригнічує  кровотворення та імунітет, а, навпаки, підсилює  їх, мобілізуючи організм на боротьбу з хворобою.  Створений ще зовсім  молодим  студентом  Івано-Франківського  медичного   інституту в 1959  році, препарат пройшов  всі  необхідні  етапи  клінічних  випробувань. Перша фаза  була здiйснена в кiлькох спецiалiзованих установах за рiшенням фармакологiчної комiсiї Вченої ради МОЗ УРСР у 1965р. Друга фаза здiйснювалась за наказом Мiнiстра охорони здоров’я СРСР № 772 вiд 20.08.1975 р. За резуль­татами обмежених клінічних випробувань 2001 р. в Інституті онкології АМН України препарат «Амітозин» у хворих на злоякісні новоутво­рення та вивчення імуномодулюючих властивостей було рекомендовано Фармакологічному комітету розглянути питання про його офіційну реєстрацію (затверджено 25.12.2001 р. директором інституту, професором С.О. Шалімовим).

Не зупиняючись на досягнутому, у 1973 р. Анатолій Іванович разом з Л. В. Лозюк розробив іще один унікальний препарат – «Ізатізон», який ось уже понад 40 років успішно використовується для запобігання вірусним, мікробно-вірусним хворобам і пухлинам у ветеринарії, медицині, рослинництві та лікування їх.

У 1977 р. Анатолія Івановича, згідно з постановою Ради Міністрів України, запросили до Києва на посаду завідувача лабораторії (згодом відділу) модифікації структури біологічно активних речовин Інституту молекулярної біології і генетики (ІМБіГ) НАН України.

На жаль, впровадження наукових здобутків  вченого, часто активно перешкоджалися  бюрократами   від  медицини, не  дозволяли  використовувати  унікальні препарати  для  лікування  хворих. Але  це примусило його працювати ще інтенсивніше, розширюючи сферу діяльності. Він розробив десятки перспективних протипухлинних і противірусних препаратів, протипухлинну вакцину «Нуклеорексин», за­патентував понад 60 нових препаратів із протипухлинною, противірусною та імуномоделюючою дією, розробив 15 оригінальних фіточаїв на основі чистотілу,  легендарний напій «Молодість».     

Ще  одна  грань  його  діяльності – створення  нових форм, сортів і видів рослин. Фантастичні поєднання властивостей різних видів і форм рослин дають  майже  необмежені  можливості  для профілактики  і лікування людського  організму. Таких  гібридів  створено  більше  20, шість з яких затверджені Держ­сортоінспекцією України як перспективні сорти. Особливу популярність здобули кавбуз – молекулярний гібрид кавуна і гарбуза – та продукти його переробки: кавбузол, кавбузол-омолоджувач, кавбусорб, кавбусорб глистогінний, кавбусорб омолоджувач, соки, цукати, джеми, кавбузний куліш.

А.І. Потопальський розробив низку сучасних біотехнологій: цілеспрямоване поліпшення спадкової інформації біологічних об’єктів; очи­щення довкілля за допомогою рослин, здатних засвоювати атмосферний азот, замість дорогих хімічних добрив; отримання високих урожаїв на засолених грунтах; підвищення продуктивності корисних комах, риб, птахів, тварин; боротьба з агробактеріальним раком рослин на основі принципово нової технології його діагностики, профілактики і лікування; отримання стійкого до раку насіннєвого й садивного матеріалу винограду, кісточкових і зерняткових культур і овочів; підвищення врожайності рослин за допомогою обробки насіння злаків та овочів природним препаратом «Дивостим».

Успіхи  Анатолія  Івановича в галузі  селекції вражають, але майже не використовуються. По суті, Анатолій Іванович Потопальський зі своїми колегами розро­били й самотужки успішно розвивають новий науковий напрям духовного і молекулярно-генетичного оздоровлен­ня людини і довкілля на основі модифікації молеку­лярної структури біологічно активних речовин, особливо носіїв спадкової інформації ДНК і РНК.

Необхідність  широкої пропаганди  шляхів  оздоровлення  нації  змусили   Анатолія  Івановича  розгорнути  громадську діяльність – було  створено  Братську   Оздоровчу  Громаду України «БОГУ – Радість», члени  якої  оздоровлюють себе і колег, залучають  населення до  вирощування   та  використання   рослин,   які здатні  оздоровлювати  і діяти  профілактично.  Вдячні однодумці  в різних  регіонах країни  використовують  створені  ним разом з колегами рослини, фіточаї та препарати, підтверджуючи  ефективність  їх дії.

З метою забезпечення наукових розробок і ство­рення бази для відпочинку у Поліському регіоні Житомирщини у с. Ходаки Коростенського району при сприянні Інституту молекулярної біо­логії і генетики (ІМБіГ) НАН України, місцевого колгоспу «Світанок» і Ходаківської сільради у 1979 році на 40 га неугідь закладено унікальний дендропарк «Перемога».  По суті,   лише  завдяки  ювіляру, його  ентузіазму,  парк, навіть після масштабної пожежі на свято Пантелеймона Цілителя у 2015 р.,  радує  відвідувачів  сотнями  унікальних  дерев і кущів,  пахощами  різноманітних  квітів,  які  здатні  робити  людей  здоровими і життєрадісними.

Анатолій  Іванович  активно  пропагує  наукові  здобутки  серед різних категорій  населення – виступає з лекціями  перед  студентами, науковими  доповідями   перед  колегами  і однодумцями.  Намагається  через створену ним Братську Оздоровчу Громаду «БОГУ – Радість» та Благодійний Оздоровчий Гурт Успіху Добродійників Амбітного Руху – «БОГУ ДАР» всіляко  сприяти  оздоровленню  і відродженню  української  нації.

Ним разом з колегами організовані три міжнародні наукові конференції та міжнародні науково-практичні семінари.

Науковий доробок А.І. Потопальського – 15 монографій, більш як 400 публікацій і понад 80 авторських свідоцтв і патентів, ним підготов­лено 8 кандидатів медичних і біологічних наук.

Наукові розробки Анатолія Івановича високо оцінені як на Батьківщині, так і за кордоном: у 1985 р. він був нагороджений срібною медаллю за препарат «Ізатізон» на Міжнародній виставці досягнень СРСР у сільському господарстві (Будапешт, Угорщина), у 1987–1990 рр. — срібни­ми медалями на всесоюзній і республіканських виставках досягнень народного господарства за препарат «Ізатізон» і технологію боротьби з агробактеріальним раком рослин. За заслуги перед Україною нагороджений Орденом святого архістратига Михаїла (2003 р.), а у 2006 р. указом Президента України йому присвоєно почесне звання «Заслужений винахідник України». Того ж року міська рада Коростеня внесла Анатолія Івановича до числа почесних громадян міста. Земляки також відзначили 60-ліття початку його роботи пам’ятною дошкою на Ушомирській лікарні. 17 травня 2021 р. Указом Президента України № 194/2021 А.І. Потопальському за наукові досягнення призначена почесна довічна державна стипендія.

Ім’я А.І. Потопальського відоме далеко за межами України: у 2004 р. ученого було висунуто на здобуття Нобелівської премії у галузі ме­дичної хімії, у 1996 р. визнано Людиною року за версією Американського біографічного інституту, його біографію включено до міжнародного видання «500 лідерів впливу» (США, 1994 р.), а у 2012 р. визнано Лідером нації і в Україні.

Анатолій   Іванович   надзвичайно  щира  і добра  людина,    всіляко  підтримує  всіх ,  хто  докладає  зусиль  в служінні  Україні. Завдяки  його  ініціативі і фінансовій допомозі  були  опубліковані  довідникові матеріали у вітчизняних виданнях   про   науковців,  громадських  діячів, ентузіастів своєї справи – земляків і однодумців. Він вірить у неминучість загальнодержавної підтримки цих світових надбань українців і створення Українського національного центру духовного і молекулярно-генетичного оздоровлення людини і збереження довкілля.

Анатолій  Іванович  Потопальський    своїм  талантом  і мудрістю   служить   рідному  краю,  віддаючи, подаровану  йому Богом, геніальність  і   силу  духу. Нехай  примножує  його  енергію і  творчу  наснагу  доземна  вдячність  всіх, кого  він повернув  до  життя, вселив  віру  в  добро і правду,  шана  і  любов  всіх, кому поталанило  доторкнутися  до  його   щедрого, світлого   серця!

Дещо доповнена стаття  із збірника «Україна. Європа. Світ. Золотий фонд нації. Vivat, Україно»

-К.: Українська конфедерація журналістів  -2018. –С.192-193. -560с.


Створення А.І. Потопальським нового наукового напрямку та цілісної унікальної системи «Духовного і молекулярно-генетичного оздоровлення людини і збереження довкілля»

В 1959 А.І. Потопальським вiдкрито і всі ці роки розробляється новий науковий напрямок цiлеспрямованого покращення структури природних бiологiчно активних речовин з одержанням препаратiв, якi на молекулярному i генетичному рiвнi оздоровпюють людину i довкiлля. В iнститутi молекулярної бiологiї i генетики НАН України та iнститутi оздоровлення i вiдродження народiв України (ТОВ) одержанi оригiнальнi препарати з протипухлинною, противiрусною (в т.ч. i проти СНIДу), iмунорегулюючою i протирадiацiйною дiєю, розроблено способи використання їх впливу на бiологiчнi процеси в медицинi, ветеринарiї, сiльському господарствi. Найбiльш вiдомi з них амiтозин та iзатiзон, якi захищенi авторськими свiдоцтвами i багатьма закордонними патентами. 

Засоби і технології духовного і молекулярно-генетичного оздоровлення людини і довкілля, розроблені А.І. Потопальським з колегами

Пропонуємо для спільного впровадження  закiнченi оригінальні науковi розробки, комплекснi методи молекулярного оздоровлення людей i збереження навколишнього середовища, захищений авторськими свідоцтвами і патентами України та зарубіжних країн:

1. Противiруснi, антимiкробнi, протипухлиннi препарати з імунорегулюючою дією: “Iзатiзон”, “Iзатiтонiй”, “Амiтозин” з високим економiчним ефектом при використаннi у медицинi, ветеринарiї, рослинництві, якi не мають аналогiв у свiтовiй практицi.

2. Новi сорти злакових рослин з високою продуктивнiстю на збiднених азотом i засолених грунтах (пшениця, жито, овес, просо, ячмiнь, кукурудза, сорго, рис), стiйкi до посухи, вiрусних, бактерiальних i грибкових хвороб.

3. Новi види гарбузових для введення в господарство: кавбуз «Здоров’яга», кавбудек, якi мають високий вмiст цукрiв, особливо фруктози, каротину i олiї.

4. Новi сорти i форми лiкарських рослин, якi мають iмуномодулюючу, бактерицидну i протизапальну дiю (ехiнацея, синюха, дивосил, термопсис, фiтолака).

5. Солестiйкi i посухостiйкi форми рослин, зокрема томати сорту “Український солестiйкий”.

6. Технологiю обробки насiння злакових i овочевих культур, якi збiльшують врожайнiсть на 20-40%.

7. Технологiю пiдвищення продуктивностi корисних комах у бджiльництвi, при виробництвi дубового i тутового шовкопряду i т.iн. Запропонованi бiопрепарати не шкiдливi i забезпечують збiльшення продуктивностi корисних комах в 1,5-2 рази.

8. Технологiю отримання нових форм рослин iз змiненими якостями (створення морозостiйких, солестiйких, посухостiйких форм, перетворення озимих форм в ярi).

9. Технологiю пiдвищення продуктивностi рибоводства i марiкультури iз збiльшенням продуктивностi на 20-40%.

10. Технологiю дiагностики, профiлактики i лiкування бактерiального раку рослин (плодовi і овочевi культури, виноград) з використанням оригiнальних, екологiчно нешкiдливих препаратiв.

11. Iнтенсивну технологiю виробництва бiоматерiалiв для виготовлення оздоровчих тканин i шовного матерiалу iз натурального шовку.

12. Оригiнальнi оздоровчi комплекси власних лiкарських рослин доктора А.І.Потопальського з бiологiчно активними речовинами, якi регулюють iмунiтет i сприяють виведенню токсичних речовин та радiонуклiдiв у виглядi гранул, порошку, таблеток, чаю (Бадьорість, Спокій та ін.); Концентрат оздоровчого напою «Молодість» на джерельній воді та на молочній сироватці.

Рекомендації доктора А.І. Потопальського
для комплексного оздоровлення, лікування та профілактики злоякісних і доброякісних пухлин, вірусних і імуноагресивних захворювань 

І. ДУХОВНЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ
Кожному з нас необхідно дотримуватись Заповідей Божих, регулярно спілкуватися із священиком (духівником), сповідатися і причащатися, освятити житло, молитися вранці і ввечері, при вживанні їжі, вранці і на ніч вживати кілька ковтків свяченої води, хреститися. Дотримуватись встановлених церквою чотирьох загальних постів та  поститися щотижня – в середу і п’ятницю. Регулярно молитися в храмах, щоденно читати Євангеліє і псалми, відвідувати Святі місця. На всі свої дії просити Божого благословіння.
“Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю його і об’явлюсь йому Сам”(Євангеліє від Св. Іоанна 14: 21)

Десять заповідей Божих Старого і Нового Заповіту:

  1. Я Господь Бог твій, не будеш мати інших богів, крім Мене.
  2. Не роби собі ідола або чогось подібного до того, що на небі вгорі, або на землі долі, або в водах під землею, і не вклоняйся їм, і не служи їм.
  3. Не взивай даремно імені Господа Бога твого.
  4. Пам’ятай день святий святкувати: шість днів працюй і роби в них усі діла свої, а день сьомий — свято Господу Богу твоєму.
  5. Шануй отця свого і матір свою — добре тобі буде і довго житимеш на землі.
  6. Не вбий.
  7. Не перелюбствуй.
  8. Не кради.
  9. Не свідчи ложно на свого ближнього.
  10. Не жадай жони приятеля свого, не жадай до­му ближнього свого, ані поля його, ані слуги його, ані вола його, ані осла його, ані всякої скотини його, ні чогось іншого, що є в ближнього твого.

Дві головні заповіді Божі  Нового Заповіту

  1. Возлюби Господа Бога Твоєго всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всією мислію твоєю.                  (Євангеліє ап. Матвія 22:37)
  2. Возлюби ближнього твого, як самого себе  (Євангеліє ап. Матвія 22: 39).

Намагайтись постійно робити добро і позбавитись від диявольських шкідливих звичок: сквернослів’я, злослів’я, паління тютюну, вживання наркотиків і зловживання алкоголем.

У разі|в разі| хвороби віруючої людини в церкві є заповідане| Христом і апостолами Таїнство єлеєосвячення| або соборування. Єлеосвячення є таїнство, в якому, при помазанні хворого освяченим єлеєм (олією|мастилом,олією|), закликається|призивається| на хворого благодать Божія для зцілення його від тілесних і душевних хвороб. Таїнство єлеєосвячення| ще називається соборуванням, тому що|бо| для його здійснення збирається декілька священиків (собор), хоча по потребі|нужді| може зробити|вчинити| його і один священик.

Це таїнство веде свій початок від апостолів. Одержавши|отримавши| від Господа Ісуса Христа владу під час проповіді зціляти всяку|усяку| хворобу і неміч, вони “багато хворих мазали|мастили| олією|мастилом,олією|, і зціляли” (Марк. 6: 13). Особливо детально говорить про це таїнство апостол Яків у своєму Соборному посланні:

“Нездужає хтось між вами? Нехай покличе пресвітерів Церкви і нехай помоляться над ним, помазавши його єлеєм в ім’я Господнє; І молитва віри зцілить недужого і підведе його Господь; і, якщо він гріхи вчинив, простяться йому” (Послання ап. Якова 5: 14-15).

Нам відомі численні факти вилікування від злоякісних пухлин і інших захворювань безнадійних хворих при використанні комплексного медикаментозного лікування і глибокої віри.

Кожній людині, а тим більше хворим, необхідно знати, що при молитві і Святому причасті відбуваються глибокі зміни в енергетиці людини, в її органах і системах, які підтверджуються новітніми науковими дослідженнями.

ІІ. ФІЗИЧНЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ

  1. Затосовувати протипухлинний, противірусний та імуномодулюючий препарат амітозин за суворим дотриманням показань і протипоказань згідно з інструкцією автора (зараз відсутній)
  2. Пити протипухлинний збір з 4-х рослин за рецептурою А.І. Потопальського.
  3. Вживати згідно настанови оздоровчо-профілактичний фітокомплекс: 10 упаковок фіточаїв ЗАТ «Ліктрави»за рецептурою доктора А. І. Потопальського у поєднанні зі збором “Спокій” (при підвищеному артеріальному тиску) або зі збором ” Бадьорість ” (при стабільно нормальному або зниженому артеріальному тиску).
  4. Застосовувати препарат ізатізон, який має широкий спектр дії (протипухлинну, противірусну, антибактеріальну, імуномодулюючу та інш.) протягом 40 днів:

а.) у вигляді мікроклізм (схема введення додається); разова та курсова дози ізатізону індивідуальні;

б.) у разі необхідності (при пухлинних, інфекційних та інших ураженнях шлуново-кишкового тракту, а також у випадку несприйняття мікроклізм) пити ізатізон по            1 чайній ложці 1 раз в день вранці натщесерце за 1 годину до їжі. Курсова доза препарату призначається індивідуально.

  • Потрібно не менше 3 курсів лікування ізатізоном. Перерва між курсами складає 17-20 днів згідно інструкції
  • Застосовувати лікарську форму ізатізону – супозиторії з ізатітонієм при пухлинах, інфекційних, грибкових, запальних, пухлинних захворюваннях сечостатевої системи, геморої, тріщинах прямої кишки та інш.:

а.) при ураженнях печінки, органів малого тазу, кишечника, нирок, прямої кишки вводити ректально по 1 супозиторії з ізатітонієм на ніч перед сном через день 40 разів. Повинно бути не менше 3 курсів лікування з перервою між ними 17-20 днів згідно методики.

б.) при захворюваннях сечостатевої системи у жінок вводити вагінально по 1 супозиторії з ізатітонієм на ніч перед сном через день 40 разів. Повинно бути не менше 3 курсів лікування з перервою між ними 17-20 днів згідно методики.

  • У разі необхідності, для покращення функції імунної системи вживати чай з ехінацеєю пурпуровою авторського сорту «Поліська красуня» по 1 пачці в місяць згідно методики.
  • Вживати препарат “Кавбузол” при пухлинах, захворюваннях шлуново-кишкового тракту, передміхурової залози, атеросклерозі та інш. згідно з інструкцією. Потрібно не менше          3 курсів лікування з перервою між ними 1 місяць.
  • Застосовувати з метою дезінтоксикації протягом всього курсу лікування (з перервою між курсами 2 тижні) препарат “Кавбузсорб”.
  • Режим харчування. Передбачається переважне вживання рослинної їжі, кисло-молочних продуктів, сиру і риби, особливо морської, з використанням буряків, моркви, топінамбуру, капусти, квагісти, хріну, часнику, цибулі, салери, петрушки, пастернаку, чорної редьки, кропу, фенхелю, томатів, фізалісу, перців, баклажанів, огірків, кабачків, кавбузів, гарбузів, ревеню і щавлю. Треба вживати такі гриби, як опеньки, білі, шампіньони, гливи (підвишень), веселка, культивовані шиітаке, які мають протипухлинну дію. Корисні ягоди чорниці лісової і городньої (санберрі), брусниці, суниці, калини, червоної і чорної горобини, бузини, обліпихи, смородини, агрусу, винограду (особливо темношкірих сортів), актинідії, малини, ожини, барбарису, магонії, жимолості, китайського лимонника (під контролем артеріаного тиску). Дуже корисні мідії, креветки, морська капуста, олія, особливо льняна, кавбузова, гарбузова, амарантова, оливкова. Необхідно регулярно вживати каші з гречки, амаранту, сорго, чумизи, проса, вівса, чорного рису, а також висівки, особливо під час сніданку. Пити свіжі соки з овочів, ягід і фруктів, проростків злаків (особливо жита нашої селекції), вживати мед, горіхи, чорний шоколад, какао, обмежуючи цукор. Замість звичайної кухонної солі (хлористий натрій) вживати  натуральну або йодовану морську сіль з усіма необхідними макро-мікроелементами. Виключити штучні солодкі, алкогольні напої і регулярне вживання кави. Багато із вказаних продуктів мають протипухлинну дію.

Започаткований А.І. Потопальським громадський рух порятунку здоров’я та довкілля

Анатолій Потопальський не тільки видатний вчений в сфері науки, він прогресивний громадський діяч, який прагне вносити в життя держави сприятливі і дієві методи оздоровчого, духовного, патріотичного, психологічного, просвітницького характеру. Анатолій Іванович дуже трепетно ​​ставиться до духовного стану людини, намагаючись надати допомогу формуванню відповідного світогляду через цінні моральні основи життєдіяльності.

В Україні з’являється все більше і більше послідовників ідей А.І. Потопальського. Це і окремі люди і громадські організації.

Більше десяти років об’єднує плідну співпрацю на громадській ниві благодійний фонд А.І. Потопальського «Небодарний Цілитель» з Всеукраїнською громадською організацією «Поступ жінок – мироносиць». Проведено безліч корисних і актуальних заходів. Діапазон діяльності дуже широкий.  Сам Анатолій Потопальський був ініціатором і багаторазово приймав участь в благодійних акціях, що здійснюються ВГО «Поступ жінок-мироносиць», Національною Радою жінок України і безліччю інших соратників. Проводилися спільні виїзні засідання, на яких вчений знайомив лідерів жіночого руху зі своїми розробками і досягненнями. Жінки завжди прагнуть до реалізації тих завдань, які спрямовані на поліпшення людського життя, на її збереження і захист. Ознайомившись з реальними фактами соціологічних досліджень в сфері прогресуючих онкологічних захворювань, туберкульозу, вірусних і змішаних інфекційних захворювань, наполегливо намагалися донести до відповідних органів інформацію про необхідність виготовлення та впровадження розроблених А.І. Потопальським вітчизняних лікувальних препаратів, фітокомплексів , нових форм і видів рослин.

Важливу роботу проводить Національна Рада жінок України в ООН. Голова Ради Людмила Порохняк-Гановська разом з представником України в ООН Володимиром Єльченком спільно проводять різноманітні заходи. Так, 12-23 березня 2018 року під час проведення засідання Комісії з питань становища жінок (Commission on the Status of Women – CSW62) було проведено засідання «Реформи в Україні як виклик розвитку села через підвищення жіночого підприємництва та волонтерства».

Розповіла в ООН Людмила Порохняк-Гановська  також про розробку А.І. Потопальського – Кавбуз та про фундаментальні дослідження, що вона проводила в 90-ті роки 20-го століття разом з колегами Iнституту експериментальної радiологiї Академiї медичних наук України та Науковим центром радіаційної медицини по вивченню Кавбуза і продуктів його переробки як радiопротектора. Ці дослідження особливо були актуальні після Чорнобильської катастрофи.

Велика роль у поширенні передових задумів сучасних жінок і їх незмінних супутників по життю – просвітлених чоловіків належить популярному журналу «Слово жінки», заснованому понад 10 років тому Ганною Земко. Цей унікальний часопис став популярним серед усіх верств населення. «Слово Жінки» унікальний український громадський проект. Він покликаний задовольнити «духовний голод» українців у новітній час. Створюють часопис ті й для тих, хто потребує свого українського рідного Слова, кого не влаштовує споживання «культури телевізора», хто хоче бути господарем у своїй хаті і жити по правді. Більше того, автори журналу самі творять культуру сьогодення, надихаються нею і несуть її у світ та у свої сім’ї. Редакція журналу висвітлює багато важливої інформації, серед їх тем і матеріали про А.І. Потопальського, його розробки і звернення до українського народу.

Колишні хворі А.І. Потопальського Наталія Горовенко та Людмила Урманчева звернулись в 2010 році до редакції журналу «Педагогіка толерантності» з проханням донести до людей ідею про організацію силами ентузіастів оздоровчо-освітніх осередків Братської оздоровчої громади України (БОГУ)  «Радість», Інституту оздоровлення і відродження народів України та благодійного фонду «Небодарний цілитель». Чимало ентузіастів в Україні і за кордоном організували за місцем проживання такі осередки і пропагують ідеї вченого серед населення.

Монографії, біографічні матеріали та відео про А.І. Потопальського

  1. Потопальский А.И., Пет­личная Л.И, Ивасивка С.В.  “Модификация алкалоида берберина”  -Киев: “Наукова думка”, 1980. -109с.
  2. Потопальський А.I.,.Ткачук З.Ю “Пухлини i нарости у рослин” -Ки­їв: Вища школа, 1985. -185с.
  3. Потопаль­ский А.И., Петличная Л.И., Ивасивка С.В. “Барбарис и его препараты в биологии и медицине” –Киев: “Наукова думка”, 1989. -287с.
  4. Потопальский А.И, Лозюк Л.В., Миролюбова А.Н., Бессара­бов  Б.Ф. “Противовирусный, противоопухолевый и антилейкозный препарат изатизон”  -Киев: “Наукова думка”, 1991. -191с.
  5. Потопальский А.И.  “Препараты чистотела в биологии и медицине”       –Киев: “Наукова думка”, 1992. -200 с.
  6. Лозюк Л.В., Потопальский А.И., Лозюк Р.М. Медикаментозная  терапия и профилактика вирусных заболеваний. -Львов: Издательство “Норма”, 2003. –208с.
  7. Потопальський А.І., Юркевич Л.Н. Третьому тисячоліттю – нові рослини для здоров’я, добробуту, краси і довголіття. –Київ: «Колобіг», 2005. -168с.
  8. В.А. Кацан, А.І. Потопальський “Особливості дії препаратів екзогенних ДНК при отриманні нових форм тютюну” – Київ, Видавництво “Колобіг” -2007. -176с.
  9. Л.А. Заїка, О.І. Болсунова, А.І. Потопальський «Противірусні, протипухлинні та імуномодулюючі властивості лікувального препарату ІЗАТІЗОН» -К.:  Колобіг – 2010. –212с.
  10. A. Potopalsky, O. Bolsunova, L. Zaika New methods for molecular genetic recovery of humans and environment –Saarbrücken: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2014. -123 р.
  11. Івано-Франківський національний медичний університет. Історія. Звершення. Особистості: Потопальський Анатолій Іванович –С.300-301. (2009р.) http://potopalsky.kiev.ua/docs/pdf/zbirnik1.pdf
  12. «Медично-оздоровчий комплекс столиці. Кращі лікарі Києва» : Інститут оздоровлення і відродження народів України –С.59. (2010р.) http://potopalsky.kiev.ua/docs/pdf/zbirnik2.pdf
  13. «Винаходи та інновації. Винахідники України» : Новітнє в медицині: Потопальський Анатолій Іванович –С.133. (2010р.)  http://www.logos.biz.ua/proj/vynahid/
  14. «Екологія та природні багатства України» : Новий науковий напрям духовного і молекулярно-генетичного оздоровлення людини і довкілля доктора А.І. Потопальського –С.204-205 (2010р.) https://who-is-who.ua/main/page/ecology2011/83/530 
  15. «Науково-освітній потенціал України»: Відомі імена в освіті і науці : Потопальський  Анатолій Іванович –С.260-261 (2011р.) ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РЕЙТИНГ» http://potopalsky.kiev.ua/docs/pdf/zbirnik5.pdf
  16. «Національні лідери України» :  Потопальський Анатолій Іванович  -С.245-247  (2012р.) https://who-is-who.ua/main/page/naclideryukr2011/153/572  
  17. «Ювіляри України. Події та особистості ХХІ століття». Випуск сьомий : Наука та освіта України: Потопальський Анатолій Іванович. Вітаємо з 75-річчям –С.26-29 (2013) https://who-is-who.ua/main/page/gty65u8/11/637  
  18. «Державні нагороди України. Кавалери та лауреати» Том VI : Почесні звання України: «Заслужений винахідник України»: Потопальський Анатолій Іванович» -С.245-247  (2016 р.)  https://who-is-who.ua/main/page/nagoroda6/170/679 
  19. «Золоті сторінки української медицини: Медичні династії: Медична династія Потопальських» -С.116-117 (2017)  https://who-is-who.ua/main/book/678/26
  20. «Україна. Європа. Світ. Золотий фонд нації. Vivat, Україно: Ювіляри України: Потопальський Анатолій Іванович» -С.192-193 (2018). https://who-is-who.ua/main/page/nlu10/148/686
  21. «Золотий фонд нації: дослідження, творчість, професійність: Охорона здоровя: Потопальський Анатолій Іванович: Оздоровча система доктора А.І. Потопальського на основі запропонованого ним нового наукового напрямку духовного і молекулярно-генетичного оздоровлення людини і довкілля» -С.460-462 (2020). https://who-is-who.ua/main/page/nlu12/32/690
  22. Потопальський Анатолій Іванович – Вікіпедія  https://uk.wikipedia.org/wiki/Потопальський_Анатолій_Іванович
  23. Сайт Інституту оздоровлення і відродження народів України www.potopalsky.kiev.ua
  24. Сайт журналу «Педагогіка толерантності» http://pedtolerant.com/
  25. Російськомовні сайти з відгуками про препарати А.І. Потопальського http://www.koob.ru/potopalsky_a_i/  , http://ezo.club/forum/topic.php?id=19768
  26. Інтернет-сторінка Центру духовного відродження та оздоровлення людини і довкілля http://potopalsky.kiev.ua/ua/centr.html
  27. Фільм «Чудо-препараты» доктора А.І. Потопальського:                            http://www.youtube.com/watch?v=OHqcJc1ZIn0  – можливість і реальність
  28. 35-річчя святкування в Ходаківському дендропарку «Перемога» (з програмою допомоги): https://www.youtube.com/watch?v=yzXQOaD6knU  , www.youtube.com/watch?v=qKiO0L3WivE
  29. Юрій Кармазін про Кавбуз : https://www.youtube.com/watch?v=GT5MGnYXmBM
  30. “День Знань” в НУБІП – вересень 2018 , де А.І. Потопальський був нагороджений  Міжнародною  академією наук і вищої освіти (Великобританія) медаллю «Науковий прогрес» 1 ступеня  : https://www.youtube.com/watch?v=zEk91upwcJA
  31. Фільм «40 років дендропарку Перемога» : https://youtu.be/Ig4oEhGQch4

ВІДГУКИ ЛІКАРІВ, СПЕЦІАЛІСТІВ РІЗНИХ ГАЛУЗЕЙ  ЗНАНЬ І ВДЯЧНИХ ПАЦІЄНТІВ

Проліковано 10 пацієнтів ізатізоном з діагнозами: хронічний сальпінгоофорит, розлади оваріально-менструального циклу, без антибактеріальної антибіотико терапії. Побічних дій не відмічалось, загальне покращення наступало після загострення на 3-5 день лікування, але не у всіх. Більшість на протязі року не хворіли іншими захворюваннями (ГРЗ, Грип). Відмічалось у деяких пацієнтів покращення роботи ПІКТ (стабільний регулярний акт дефекації, покращення перистальтики, відходження газів). Пацієнтів з симптомами цистіту лікувальний ефект відмічався після другої мікроклізми.

Препарат дуже ефективний, при правильному лікуванні може замінити багато груп ліків фармацевтичного виробництва, які не завжди ефективні та не всім фінансово доступні.

Лікар акушер-гінеколог

Плаксій Віктор Михайлович

28.02.2013

Надруковано: «Педагогіка толерантності» №2 (64) 2013, с. 80

***

ПОДЯКА

Потопальському Анатолію Івановичу та його колективу за плідну працю. Ваші ліки рятують життя багатьох людей, лікують хвороби, які вважаються невиліковними.

Бажаю Вам здоров’я, творчих успіхів у вашій добрій та корисній роботі.

З повагою та вдячністю

Головний лікар Отинійської РЛ №1

Плаксій Віктор

28.02.2013

Надруковано: «Педагогіка толерантності» №2(64) 2013, с. 80

***

Шановний Анатолій Іванович!

Я благодарна Вам за такі ліки віл Бога, як Ізатізон, кавбузсорб, чай заспокійливе, олія кавбузол.

Лікуємо Вашими препаратами дітей-сиріт Дитячого будинку «Моя Родина», який знаходиться в с. Хотові, Києво-Святошинського р-ну. Хворі діти добре переносять всі Ваші ліки, лікуються з великим задоволенням, з вірою у Нашого Спасителя, та з вірою в одужання та спасіння!!!

Також лікуються цілющими препаратами мої знайомі з Києва, та київської області. Дуже дякую Вам за Ваш Благородний та Неосяжний вклад в ці ліки та розробки інших препаратів для нашої України та інших країн.

З повагою до Вас,

лікар Котапкина Р.Ю.

лютий 2016, м. Київ

Надруковано: «Педагогіка толерантності» №1(74) 2016, с. 55

***

Я доктор онколог, лечу изатизоном (раствор) и сбором Потопальского, онкобольных в инкурабельном состоянии. Имею хорошие результаты.

1й жил 4 года с раком прямой кишки IV ст. Получил 2 курса ДЛТ – лучевой терапии + курсы изатизона (раствор + свечи); сбор Потопальского, а умер от о. нарушения мозгового кровообращения, а не от рака.

С уважением врач-онколог,

В. Тараненко.

Надруковано: «Педагогіка толерантності» №3-4(73) 2015, с.106

***

Шановний Анатолій Іванович!

Дякую Вам за Вашу мудрість і велику роботу.

Моя мама прожила завдяки Вашій методиці лікування 7 років, хоч лікарі прогнозували 4 місяці. Діагноз: рак молочної залози. Дякую!

Донька, Брейн Мар’яна, уролог, лікар.

2018

***

Дуже вдячна за «Ізатізон», яким користуюся з літа цього року, це чудовий противірусний препарат; відчула на собі чудову профілактичну дію, захист від вірусних інфекцій. Бачу на собі, що цей препарат має надзвичайні лікувальні властивості і може бути альтернативою для ліків з традиційної аптечної мережі.

Маю вищу медичну освіту (лікар стоматолог) і бачу наскільки важливі препарати Потопальського А.І. для української нації.

Адже хвороби дуже насідають на українців, а традиційна ортодоксальна медицина погано справляється з лікуванням.

Дякую Богу за препарати Потопальського А.І.

Панулова-Михайненко В.В.

17.12.2018

***

Мене довгий час непокоїв нежить, головні болі в області чола. Діагноз – гайморит. Лікарі вирішили робити прокол. Правда, маючи Ізатізон вдома, мені чоловік порадив ставити його на ватку в ніс. Робила я це 2-3 рази на день по годині певний час . Пішла на огляд до лікаря. Він був здивований, що гайморові пазухи були чисті, гною не було, дихання носом прекрасне, головні болі зникли.

“Що ви робили, чим ви лікувались”, – запитав здивований лікар. Коли я відповіла, що Ізатізоном, то він мені сказав, що таких ліків він не знає. А шкода, що в наший державі він ще невідомий в медицині, а світові відомий.

Тож прокиньтесь всі сплячі і сліпі, глухі і німі. Почуйте голос народу, почуйте стогін онкохворих. Перед Богом треба буде відповідати, ви ж не вічні на цьому світі. Дайте дорогу лікам А.І. Потопальського до аптек, до лікарень, до оздоровчих центрів, до кожної оселі. Бо нація наша вимирає. Нова влада, новий уряд, почуйте народ, щоб врятувати націю. Нас з кожним роком все менше і менше. Покажіть світові, доведіть людству, що і своїх вдома винахідників вшановують і цінують. В іншому випадку може настати час, що не буде кому голосувати за владу і за кого. Почуйте терплячий народ! Низький уклін Вам докторе Потопальський!

с. Кольне Долинський р-н

Івано-Франківська обл..

Ніна Чудик 40 р.

Надруковано: «Педагогіка толерантності» №1(71) 2015, с. 92-93

***

Раз на тисячоліття народжується Людина, здатна змінити світ. Це значить у прямому розумінні все: своїх ближніх, суспільство, довкілля. Вони здатні впливати на стан та духовний світ людей. Та все життя вони приречені боротися зі злам на нашій грішній Землі, а боротьба ця одвічна бо зла. як відомо, без ліку всюди У тому вся складність ситуації, яка існує сьогодні, як у нашій країні, так і в світі. Всі розробки Анатолія Івановича, уся його багаторічна праця – яскравий початок нового і перспективного напрямку сучасної науки – молекулярної біомедицини. що є злиттям таких фундаментальних наук як молекулярна біологія, генетика, фізіологія, – з клінічною медициною. А його підхід до лікування людського організму є ком­плексним з метою не тільки подолати ракові клітини, а й поставити на ноги весь організм і стимулювати його працювати на відновлення. Коротко кажучи. Лікар починає процес із духовного оздоровлення людини. Він так і називає свою методику: духовне і фізичне молекулярно-генетичне оздоровлення людини і довкілля. Все лікування і профілактика за Потопальським спрямовується на першопричині хвороби конкретного пацієнта, а в цьому й полягає сутність персоніфікованої медицини, що вважається найефективнішою. Та повернемося до АМІТОЗИНУ, найбільш успішної революційної розробки вченого. Ми аж ніяк не ставимо за мету рекламувати цей препарат, бо він і так достатньо вивчений, випробуваний та затребуваний у народі. Звичайно, прикро, що жоден лікар онкологічного диспансеру не порадить і не призначить пацієнтам цей унікальний засіб. Він про нього або поняття не має, або не хоче чи «не має права» запропонувати таку альтернативу  банальній та убивчій хіміотерапії. То ж люди дізнаються про Анатолія Івановича та його ліки одне від одного, побачивши чи почувши історію видужання від небайдужих людей, які діляться досвідам і мають бажання допомогти своїм ближнім у їхньому горі. Велику роботу в цій місії проводить благодійна організація «Небодарний Цілитель», яка здійснює просвітницьку роботу, сприяє розвитку охорони здоров’я, освіти, материнства та дитинства, розвитку природоохоронної справи, відродженню духовності населення, пропагування здорового способу життя, участі у наданні медичної допомоги населенню і т.п  Члени цієї організації (в основному колишні пацієнти А.І. Потопальського та їхні родичі, коло його сподвижників і однодумців та просто небайдужі та мислячі люди) багато доклалися до того, щоб інформація про засоби та лікування Анатолія Івановича була доступна тим. хто прагне перемогти недугу і потребує допомоги. Але найбільший парадокс полягає у тому, що на да­ний час АМІТОЗИНУ просто немає в наявності. Вченому так і не вдалося пробити глуху стіну і достукатися до свідомості та совісті чиновників, щоб зареєструвати серійний випуск препарату в Україні.

Людмила Радухівська, кандидат юридичних наук,

Національна академія прокуратури України

Надруковано у збірнику Матеріалів міжнародної інтернет-конференції «Основи

духовного і молекулярно-генетичного оздоровлення людини і збереження довкілля»,

3 – 7 жовтня 2016 р.

***

Висловлюю щиру вдячність шановному професору, Людині з великої літери за його титанічну працю на благо держави, Анатолію Івановичу Потопальському!

Так, люди звертаються до нього, і як глибоко моральна та віруюча Людина. він допомагає їм та запропонувати може тільки лікувальні збори, чаї,  препарати з ІЗАТІЗОНУ,  які, до речі. також  запатентовані  лише як ліки у ветеринарії. А основний його засіб АМІТОЗИН  відсутній. Адже про­цес  його  виготовлення надзвичайно  складний  і  потребує  великих  коштів, а фінансування на наукові розробки зво­диться до нуля. Більше того, урядові програми з економії бюджету досягли  рівня, що прийняли рішення практич­но повністю скоротити  штати науково-дослідних інститутів, таких як Інститут молекулярної  біології  і генети­ки НАН України, де працює Анатолій Іванович. Так. історія АМГТОЗИНУ трагічна, немас можливості його запро­понувати усім хворим, проте в арсеналі Анатолія Івановича є ще дуже багато різноманітних дієвих засобів проти страшних недугів. Є безліч оригінальних оздоровчих зборів, чаїв, концентратів, напоїв, що мобілізують імунітет, регулюють травлення, зміцнюють серцево-судинну систему, сприяють виведенню токсичних речовин і радіонуклідів. Назви відповідають їхній суті – імунорегулюючий  чай  «Бадьорість», рослинний серцевий збір “Спокій». Та осо­бливо цінний напій «Молодість» – настій чайного гриба і 27 цілинних рослин вітчизняної та зарубіжної флори, що регулює імунітет, нормалізує травлення, роботу нервової ендокринної, кровотворної систем, сприяє виведен­ню солей, розчиняє каміння у нирках і жовчогінному міхурі, помічний при атеросклерозі, підвищує життєвий то­нус, ефективний при депресії та імпотенції, поліпшує пам’ять. знижує залежність від тютюнопаліния. Це ще одна смачна розробка яка теж – теоретично існує. а практично – в серію не пішла: немає коштів.

Анатолій Іванович Потопальський вперше в Україні створив комплекс оздоровчо-профілактичних протипухлинних фіточаїв (всього де­сять назв) на основі все того ж його улюбленого й усім відомого знаменитого чистотілу. Недарма ж іще стародавні греки називали чистотіл дарунком неба. Його свічки ректальні з ізатітонісм. «Кавбузсорб» – низькокалорійний ба­гатий клітковиною, пектинами, макро-  і мікроелементами, олією і жиророзчинними вітамінами А, С,  D, харчовий продукт із властивостями ефективного ентеросорбенту. харчова олія «Кавбузол» з насіння нового сорту гарбузових – молекулярного гібрида кавуна і гарбуза – кавбуза сорту «Здоров’яга».

Тисячі співвітчизників завдячують своїм жит­тям Анатолію Потопальському. Його титанічні труди дали світові надію подолати невиліковні недуги, а людству шанс на здорове майбутнє. Та погляд, думки, його серце переповнене болем за український народ, саме його майбутнє. Могутній дух Анатолія Івановича, наполеглива важка щоденна праця, скріплена любов’ю і теплом, супроводжується оптимістичним настроєм про щасливу і прославлену націю у віках. Не дбаючи про земне, присвятив себе служінню народові і Україні, не маючи підтримки від держави, ніколи не вважає себе слабким, а навпаки вперто, послідовно, цілеспрямовано,  по-християнськи продовжує свою велику справу.

Інна Однолько, кандидат юридичних наук,

Національна академія прокуратури України

Надруковано у збірнику Матеріалів міжнародної інтернет-конференції «Основи

духовного і молекулярно-генетичного оздоровлення людини і збереження довкілля»,

3 – 7 жовтня 2016 р.


* Лариса Петрівна Косач (Леся Українка)

** Українець Пулюй вiдкрив у лабораторiї Рентгена Х-променi, що пiзнiше були названi рентгенiвськими

* Так народ трактує пустоцвіт у рослин, хоч він є джерелом чоловічої інформації при запиленні