На захист Честі та Гідності професора Анатолія Потопальського.

Автор | 29 Грудня, 2020

Автор доктор с-г наук, професор, Заслужений винахідник України В.Ф. Дрозда

Більш ніж сорокарічна творча співпраця з А. Потопальським дає мені моральне та професійне право об’єктивно та неупереджено охарактеризувати його, як вченого, особистість, особливості характеру, дії та поступки.

За віком він відноситься до дітей війни. Батько кадровий офіцер, рано пішов з життя у перший рік війни, обороняючи країну. Сумлінне навчання у Івано-Франківському медичному інституті ознаменувалось одержанням унікального протипухлинного препарату Амітозин. Як наслідок, – керівник спеціально створеної проблемної лабораторії згідно постанови Кабінету Міністрів СРСР. Іще у 1973 р., сумісно з колегою Любов’ю Лозюк розробив ще один унікальний препарат – Ізатізон. Ось уже понад 40 років! успішно використовується для лікування вірусних, мікробно-вірусних хвороб та ПУХЛИН у медицині, ветеринарії, рослинництві, шовківництві та бджільництві. Інші його здобутки добре відомі.

Значна частина досліджень виконана сумісно с професором Дроздою Валентином – шовківництво, бджільництво, захист рослин. Ці дослідження не мають аналогів і захищені масивом Авторських свідоцтв СРСР, патентами України та Росії. У той же час, упродовж творчого шляху Потопальський зазнавав різноманітних утисків. Комісії з перевірки його творчої діяльності, як правило ініціювались вищими партійними органами зокрема Московським райкомом партії, з намаганням закрити перспективні дослідження. Звертаю на це увагу, що у одній із таких комісій був і я – Дрозда В. Їх наслідок – об’єктивна оцінка робіт з боку комісії, не дивлячись на тиск, закінчилась повною довірою як до Потопальського А., так і його досліджень.

Спалах подій останнього місяця свідчить про чергові спроби спаплюжити його як вченого та особистість. Якщо мої слова є упередженими, то що означає феномен номінації Потопальського А. на здобуття Нобелівської премії. А нагорода за заслуги перед Україною – орденом святого Архістратига Михаїла. Саме його у 1991 р. визнано Людиною року за версією Американського біографічного інституту. А представлення Номінаційним комітетом європейської бізнес Асамблеї, спільно із Вченою радою університету Відня за внесок у зміцнення міжнародних відносин на здобуття нагороди «Європейська якість».

Я маю усі підстави стверджувати про те, що це Людина з Великої букви. Усе свідоме життя його підпорядковане меті – створення Національного центру духовного і молекулярно-генетичного оздоровлення людини і довкілля. Добре відома його благодійна діяльність. Таке під силу тільки одиницям – ще у 1979 він особисто заснував дендропарк «Перемога», а це 40 га неугідь у с. Ходаки на Житомирщині.

Добре відомі його здобутки у аграрній діяльності. Чого вартий його творчий здобуток – молекулярний гібрид кавуна і гарбуза – Кавбуз. Його лікувальні властивості оцінили тисячі людей, і не тільки в Україні.

Іще засвідчую про те, що у Потопальського А. немає дачі, автомобіля, інших предметів розкіші. Практично не виїжджає за кордон. Рішуче відхиляє усі пропозиції про переїзд у інші країни.

А про результати, що стосуються лікарської діяльності – цю інформацію можна отримати на сайтах Інституту оздоровлення і відродження народів України та журналу «Педагогіка толерантності». Це сотні і тисячі хворих, котрі вилікувались, у тому числі і від страшної хвороби. Із телевізійної передачі каналу СТБ: «Виявилося, що Інститут оздоровлення і відродження народів України – це всього одна кімната».

Маю нагоду вас проінформувати, що подружжя П’єр та Марія Кюрі, уже на той час зі значним науковим авторитетом упродовж 4 років щоденно по 12-14 годин проводили дослідження, що пов’язані з отриманням полонію та радію. Проводили досліди з радіополонівськими сполуками у звичайному хліві. У зимку там було надто холодно, а влітку – нестерпно жарко. І вже потім Марія Кюрі-Склодовська двічі отримала Нобелівську премію. А ви кажете про одну кімнату…

Я, Дрозда Валентин, доктор с-г наук, професор, Заслужений винахідник України, пишаюся тим, що маю нагоду працювати з Потопальським Анатолієм.

Для мене і наших з ним колег це є взірець чесної, відкритої і доброї людини. Його моральний та професійний авторитет – беззаперечний.

Більш детальну та глибоку інформацію бажаючі можуть отримати з публікації у вітчизняняному журналі «Насінництво», 2003р. #3, с.19. «Хто ви докторе Потопальський?»

28.12.2020