Відрекомендуюся: я, Яременко Василь Васильович, професор-літературознавець Київського університету ім. Тараса Шевченка, в якому відпрацював 35 років, почесний професор Київського університету ім. Бориса Грінченка, де працюю зараз, почесний доктор Міжнародної Кадрової Академії, лауреат 7-ми літературно-мистецьких премій України, член НСПУ.

20 серпня 2015 р. виповниться 72 роки мого загального трудового стажу, в грудні 2013 р. було 50 років наукового стажу, як на мене, досить активного, хоча пройшов він непомітно, бо я його не організував, а наукова громада досить байдужа і неуважна до окремих своїх членів: був, працював, щось комусь робив, допомагав, був потрібний, пішов із життя чи бодай на пенсію – ніби й людини не було. Це говорю не про себе – мені наукова спільнота  7 разів сказала «спасибі» за мою розмаїту працю. І таку подяку заслуговує далеко не кожний професор-пенсіонер.

Веду до чого? Ідучи вже на останньому крузі життя, хотілося б побачити увагу суспільства до окремої людини. Боюсь, щоб у лиху годину, коли від зброї кремлівського Чикатила гинуть тисячі українців, не втратилась увага і повага до кожного українця.

За 84 прожиті роки я ще не бачив в Україні справедливого ставлення до простої людини, а надто людини талановитої. Офіційно людину поціновували за услужництво і прислужництво, за холуйство і підхлібство.

Сьогодні за ґратами перебуває вже три роки всесвітньовідомий віртуоз-акордеоніст, лауреат надзвичайно престижних премій Італії і Франції, талановитий вихователь української памолоді акордеоністів Ігор Завадський, звинувачений і засуджений на 13 (?!) років за страшний злочин, як ствердив суд посіпак бандита Януковича, – за педофільство.

Маю підстави і право так не вважати. Звертаюсь до Вас із проханням втрутитися у долю великого українського митця. Не можу бути байдужим, бо якоюсь мірою причетний до його долі. 10 років тому я працював у МАУП і мав причетність до газет «Українська газета – плюс», «За українську Україну», «Персонал». Коли в одному з номерів прочитав розлоге інтерв’ю Ольги Мельник із Ігорем Завадським, я з гіркотою сказав журналістам: «Ви підписали вирок Ігорю Завадському». Одне з питань звучало так: «Чи маєте ворогів?» І Ігор розповів, як Ян (Яків) Табачник, цей гармоніст Януковича, погрожував йому, що коли ще раз побачить його ім’я на афішах, то відкрутить йому голову. Я тоді ще сказав: «Він це зробить. Я знаю цю публіку».

І через сім років Ігор Завадський у в’язниці! Табачник активізувався подавати слідству компромат: збирав підписи у викладачів консерваторії, які свого часу ставили йому відмінні оцінки, що Завадський бездарний і т. д., хоч яке це мало відношення до педофільства Завадського – невідомо. Засікла преса й інші старання Табачника – роботу зі свідками (себто: підкуп). Та й ті світила консерваторії, що заднім числом підписували написані Табачником листи, думаю, що таки не за gratis, а таки за pecunia.

Сім років доблесні опричники Пшонки і Януковича «ловили» Завадського на педофільстві, а фактично фабрикували справу про його педофільство. Чотири роки працювали камери спостереження і нічого не зафіксували. Фактично ніяких свідків, а куплені свідки із моральної гризоти, що таки за pecunia і гублять учителя своїх дітей, – відмовились від показань.

Оскільки за 7 років слідкування і 4 роки відеоспостережень зібрати хоч якийсь компромат на Завадського міліціянти не змогли, то змонтували сфабриковану відеозйомку в його квартирі, на якій знята гола спина мужчини, яка відрізняється від спини Ігоря, як небо від землі. Але не зняли обличчя цього мужчини, бо це був «актор», а не Завадський.

І цю наскрізь брехливу фальшивку міліціянти двічі демонстрували по телебаченню на всю країну.

Тож лише один цей ганебний факт незаперечно свідчить, що вся ця гучна справа і судовий вирок вщент сфабриковані, являють собою важкий кримінальний злочин, організаторів  і замовника якого потрібно суворо покарати.

Як тільки в 2012 р. посадили Завадського, я відразу надрукував в «Інформаційному бюлетені» (м. Кременчук) статтю «Ігор Завадський потребує захисту». Інтелігенція і окремі інтелігенти, до яких я звертався, не почули мене і на захист не виступили, гадаю, із страху, бо це був час розгулу інквізиції Януковича і його судової банди.

Сьогодні слідчий, що фабрикував справу, майор Морозов утік у Крим і там переховується уже з російським паспортом.

«А судьи кто?»

Нечипоренко С.І. (зять Ківалова) був прокурором Шевченківського району, коли там порушили кримінальну справу проти І.Завадського, а як тільки ця справа була передана до Подільського району, негайно став його прокурором. Під люстрацію чомусь не потрапив.

Суддя Бородій В.Н. (до цього 20 років був прокурором) виніс вирок – 13 років тюрми. Як говорили мені юристи – строк замовний. Навіть за колективне зґвалтування давали 8 років. Бородій і сьогодні голова районного суду.

Замовник справи – Табачник Яків (Ян). У мене це не викликає сумніву.

Педофілія стала невідпорним аргументом за часів Януковича, як буржуазний націоналізм за більшовицького режиму. Згадаймо звинувачення групи депутатів у розбещенні неповнолітніх у піонерському таборі Артеку.

Ще виникає питання: чому на вимогу адвокатів Табачник так і не був допитаний про його активність у цій справі ні на слідстві, ні в суді? Фігура Табачника занадто одіозна. Згадаймо, як підло він намагався розпалити міжнаціональний конфлікт в суперечці за виділення для нього із Кобзоном 8 га землі начебто для музичної освіти дітей. Зрозуміло, супроти Завадського, який успішно їх навчав. Я не знаю, чи одержав Табачник ті 8 га. Кажуть, що одержав і що там не центр дитячої музичної освіти, а ресторан, розважальні й ігрові центри. Може бути. Але якщо це правда, то ті 8 га треба повернути державі і щоб там працював І. Завадський, помінявшись місцями із Я. Табачником.

У статті «Ігор Завадський потребує захисту» я розповідав історичний факт про анонімні доноси на ім’я російського царя, в яких П.І.Чайковський звинувачувався у педофільстві. Ознайомившись із звинуваченнями, цар виніс справді царську резолюцію: «Если это помогает господину Чайковскому писать такую прелестную музыку, то я готов предоставить в его распоряжение весь мой пажеский корпус». І що найголовніше – доноси  припинилися, а Київська консерваторія сьогодні носить ім’я Чайковського. З часом, коли злочинне правосуддя кане в Лєту, якийсь із закладів носитиме ім’я Ігоря Завадського. Хотілося б прочитати подібну Вашу резолюцію. Між іншим, Завадському не дозволяють мати при собі акордеон. Це вже не покарання, а замовна розправа, бажання знищити конкурента.

Петре Олексійовичу! Ви вже є національним Героєм, який звільнив Україну від 370-літнього московського гніту, виправили історичну помилку Богдана Хмельницького, який уклав із російським царем військовий союз, а не згоду на вічне рабство. Дорівняйтесь до себе. Дуже хочеться, аби за турботою про народ не втратили з поля зору окрему людину, а тим більше людину, яка вже прославила Україну. Не дайте українофобам типу Табачника нищити культурну славу України. Коли йшла судова розправа над Завадським, Табачник вів передачу на одному з телеканалів із свого українофобського збіговиська «Честь имею». Послухав одну передачу, на якій Табачник із співбесідником переконував із українофобських позицій, що перекладати Гоголя українською мовою шкідливо і непотрібно. Це все штрихи до характеристики замовника розправи над Завадським, звичайно не за gratis, а за pecunia.

Пане Президенте! Вельмишановний Петре Олексійовичу!

Дайте вказівку або скасувати вирок, винесений Ігорю Завадському «іменем України» судовою мафією Януковича, або повернути справу на перегляд, або написати «царську резолюцію» і перекреслити старання замовника і бульварної преси, або, в крайньому випадку, зробіть Президентське помилування. Три роки тюрми без тренувань, без гри на улюбленому інструменті цілком достатньо для скасування сфабрикованого звинувачення Ігорю Завадському.

Із твердою вірою у Вашу повагу до кожної людини, справедливість Вашу, врешті – милосердя –

член НСПУ, професор Василь Яременко

  1. S. Прошу всіх спілчан і членів інших творчих спілок, громадських організацій, всю інтелігенцію підтримати моє звернення до Президента України і виступити за повернення волі Ігорю Завадському. Його музика сьогодні потрібна воїнам АТО. Учні маестро провели уже кілька концертів на честь свого вчителя, а виручені кошти передали на потреби бійців АТО.

В. Яременко